Бібліотека Studies працює за підтримки агентства Magistr.ua

Національна та міжнародна безпека

1.
Сутність, структура та критерії національної та міжнародної безпеки

Ідеї сучасного розуміння національної безпеки вперше
сформулював “Закон про національну безпеку”, введений у США 1947 р. Створена у відповідності з цим законом Рада національної безпеки США повинна була “давати поради Президенту з питань інтеграції внутрішньої, зовнішньої та військової політики, які мають відношення до національної безпеки”. 

Одне із класичних визначень національної безпеки дали Е.
Азер і Ч. Мур 
це “фізичний захист держави від зовнішніх насильницьких загроз переважно
воєнного характеру
“. Таке визначення, є дещо вузьким, тому адекватним сучасним умовам розвитку людства визначення, запропоноване Фондом міжнародної
безпеки ЮНЕСКО
, що трактує поняття національної безпеки так: “Стан
суспільства, за якого сукупність державних та суспільних гарантій забезпечує
його стійкий розвиток, захист базових інтересів нації, джерел його духовного і
матеріального благополуччя від зовнішньої та внутрішньої загрози
.

У Законі України «Про
основи національної безпеки
» це поняття визначено як “захищеність життєво
важливих інтересів людини і громадянина, суспільства і держави, за якої
забезпечуються сталий розвиток суспільства, своєчасне виявлення, запобігання і
нейтралізація реальних та потенційних загроз національним інтересам
“.

Основними
показниками національної безпеки можна визнати такі чинники:

– національну незалежність і суверенітет, територіальну
цілісність держави;

– розвиненість громадянського суспільства, рівень
демократизму, сформованість та дієвість законодавчої бази правової держави,
захищеність особи;

– економічні можливості держави;

– стан збройних сил, їхню боєздатність та боєготовність;

– національне визначення та самобутність;

– розвиток національної самосвідомості та культури;

– національну згоду і єдність;

– внутрішньополітичну стабільність.

Іншими словами, національна безпека – це міра реального рівня прав і свобод членів людського співтовариства (громадян) відповідної цьому співтовариству держави.

 

Об’єктами національної безпеки є:

– людина і громадянин — їхні конституційні права і
свободи;

– суспільство — його духовні, морально-етичні,
культурні, історичні, інтелектуальні та матеріальні цінності, інформаційне
і навколишнє природне середовище і природні ресурси;

– держава — її конституційний лад, суверенітет,
територіальна цілісність і недоторканність.

 

Суб’єктами забезпечення національної безпеки є:

– Президент України;
 – Верховна Рада України;
 – Кабінет Міністрів України;
 – Рада національної безпеки і оборони України; міністерства та інші центральні органи виконавчої влади;
 – Національний банк України;
 – суди загальної юрисдикції;
 – прокуратура України;
 – місцеві державні адміністрації та органи місцевого самоврядування;
 – Збройні Сили України, Служба безпеки України, Державна прикордонна служба України та інші військові формування, утворені відповідно до законів України;
 – громадяни України, об’єднання громадян.

Міжнародна безпека — такий стан міжнародних відносин, за якого створюються умови, необхідні для існування та функціонування держав, забезпечення їхнього повного суверенітету, політичної та економічної незалежності, рівноправних відносин з іншими країнами. Водночас міжнародну безпеку треба розглядати як політику, що сприяє створенню ефективних гарантій миру як для окремої країни, так і всього світового співтовариства.

З метою забезпечення та зміцнення зовнішньої безпеки членів світового співтовариства, насамперед в особі держав, створюється система міжнародної безпеки. Вона грунтується на системі зобов’язань, гарантій і можливостей її суб’єктів. 

Серед
різних систем міжнародної безпеки доцільно виділити:

– глобальні (прикладом такої системи був
біполярний світ з системою протистоянь і стримувань, які існували з боку СРСР і
США);

– регіональні, які спираються на конкретні
інститути в певному регіоні (в Європі реальною основою регіональною системи
безпеки можуть стати три інститути — ЄС, ОБСЄ, НАТО, хоча вони мають різний
потенціал, відрізняються складом учасників і головними цілями та напрямами
діяльності);

– субрегіональні, де основна зацікавленість у
спільному забезпеченні військової безпеки змінюється потребою розвивати
економічні зв’язки (наприклад, Вишеградська група, Центральноєвропейська
ініціатива, Чорноморське економічне співробітництво, Балтійське
співробітництво, проект “Єврорегіон”);

– двохсторонні домовленості, які охоплюють
військово-політичні та економічні проблеми і виступають нижчим базовим рівнем
системи безпеки в Європі.

В цілому ефективність будь-якої міжнародної системи безпеки
залежить від кількох основних факторів:

1) від стану і тенденцій розвитку сучасної геостратегічної
ситуації, міжнародних реалій на регіональному та субрегіональному рівнях;

2) від внутрішнього становища держав і їх реальних
можливостей на далеку перспективу;

3) від xapaктеру сучасних загроз, які найсуттєвіше впливають
на стабільність держав на регіональному й субрегіональному рівнях;

4) від ефективності вже існуючих систем безпеки та їх
спроможностізмінюватися з урахуванням нових завдань;

5) від реальних можливостей створення нових систем безпеки і
характеру їх взаємодії з існуючими.

 

 

2. Національна та міжнародна безпека України

Верховна Рада України схвалила Концепцію національної безпеки України (основи державної політики). Концепція включає: преамбулу і п’ять
розділів
(I. Загальні положення і принципи; II. Національні інтереси України; III. Загрози національній безпеці України; IV. Основні напрямки державної політики національної безпеки України; V. Система забезпечення національної безпеки України).

У Концепції (Основах державної політики) національної
безпеки України, схваленій Верховною Радою України 16 січня 1997 p., це поняття
визначено як “стан захищеності життєво важливих інтересів людини і
громадянина, суспільства і держави, за яких забезпечуються сталий розвиток
суспільства, своєчасне виявлення, запобігання і нейтралізація реальних та
потенційних загроз національним інтересам”.

Основою національної безпеки є захист національних
інтересів
. Вперше чітко визначені національні інтереси України: створення
громадянського суспільства, забезпечення прав і свобод людини; досягнення
національної згоди, політична і соціальна стабільність, гарантія прав
української нації і національних меншостей України; забезпечення державного
суверенітету, територіальної цілісності і недоторканості кордонів; створення
ринкової економіки; забезпечення екологічно і технологічно безпечних умов
життєдіяльності суспільства; збереження і підвищення науково-технологічного
потенціалу; зміцнення генофонду українського народу; розвиток української
нації; налагодження рівноправних і взаємовигідних відносин зі всіма державами,
інтеграція в європейське і світове співтовариство. Вперше чітко визначені
можливі загрози в найважливіших сферах життєдіяльності: політична сфера, економічна
сфера, соціальна сфера, воєнна сфера, екологічна сфера, науково-технологічна
сфера, інформаційна сфера та ін.

За масштабами функціонування національна безпека України
споріднена, взаємодіє з міжнародною безпекою. По суті, національна безпека — це
забезпечення міжнародної безпеки в межах самостійних національних держав.
Міжнародна безпека функціонує також на регіональному (регіональна безпека) та
всезагальному, всесвітньому рівнях (глобальна безпека).

Міжнародна безпека — це такий стан відносин між державами і народами, який не допускає порушення миру та створення реальної загрози розвитку людства, за якого народи можуть без втручання, тиску реалізувати свій суверенітет, право на самовизначення, обрати напрями соціально-політичної самореалізації. Міжнародна безпека — це також діяльність держав і міжнародних інститутів щодо підтримання такого стану, а також універсальна система механізмів і гарантій, що не допускають застосування сили в міжнародних стосунках, захоплення чужих територій, втручання у внутрішні справи інших держав. У світовій політиці міжнародна безпека розглядається як важлива функція світового співтовариства, яка здійснюється на принципах роззброєння, дотримання демократії, поваги суверенітету, регулювання військових конфліктів, що виникають у тих чи інших регіонах світу. Україна розглядає міжнародну безпеку як важливу умову і чинник своєї національної безпеки.

Magistr.ua
Дізнайся вартість написання своєї роботи
Кількість сторінок:
-
+
Термін виконання:
-
днів
+