Бібліотека Studies працює за підтримки агентства Magistr.ua

Шлях розвитку української культури в умовах радянської системи


Шлях розвитку української культури в умовах радянської системи

У  повоєнні  роки  розвиток  культури  проходив  у  атмосфері  ідеологічної  непримиренності  постійних  переслідуваннь  інакомислячих.  Великоруський  щовінізм,  “жданівщина”  нанесли  в  цей  період  особливої  сили  удар  по  українській  культурі.  Над  поетами,  музикантами,  художниками,  літературознавцями  постійно  нависала  загроза  бути  без  усіляких  підстав  звинуваченими  в  “некритичному  підході  до  реакцій  буржуазної  культури”,  “низькопоклонстві  перед  заходом”,  “відступі  від  марксизму-ленінізму”,  “українському  буржуазному  націоналізмі”  тощо.  В  1948  р.  з  ініціативи  вищого  партійного  керівництва  в  СРСР  розгорнулася  боротьба  з  так  званими  “космополітами”,  яка  поширилась  і  в  Україні.  Пошуки  ідеологічних  відхилень  привели  до  нападів  на  діячів  європейської  культури.  Тому  в  колах  творчої  інтелігенції  стало  наростати  взаємне  недовір’я,  підозрілість,  утверджувалося  донощицтво,  що  підтримувалося  і  навіть  заохочувалося.  Смерть  Й.  Сталіна  і  початок  дестанілізації  суспільства  відкрили  перед  українською  національною  культурою.  У  1950  р.  було  ліквідовано  кабінет  європейської  історії  в  Академії  наук  УРСР.  Першими  на  нову  ситуацію  зреагували  письменники.  Виходять  автобіографічна  повість  Довженка  ”  За  ширмою”,  поеми  “Розстріляне  безсмертя”,  “Мазепа”,  повісті  Сосюри,  Первомайського,  Тютюнника.  У  поезії  активно  виступали  Симоненко,  Руденко,  Костенко,  Павличко,  Шевчук.

Після  того  як  Хрущов  прийшов  до  влади,  політична  ситуація  в  країні  поступово  змінюється,  настає  “відлига”  –  певна  свобода  творчості,  що  породило  безліч  надій.  “Відлига”  породила  таке  явище  суспільно-культурного  життя,  як  шістдесятництво  –  рух  творчої  молоді,  яка  сповідувала  оригінальну  тематику,  нові  думки,  відмінні  від  офіційних,  і  стала  центром  духовної  опозиції  режиму  в  Україні.  Український  живопис  60-80-х  рр.  ХХ  ст.,  характеризувався  негативними  тенденціями  партійного  диктату  соцреалізму,  що  насаджував  народницький  академічний  стиль  XIX  ст.,  пропагандизмом  і  догматичністю.  Значними  є  досягнення  української  музики.  З’явилися  нові  опери,  балети,  симфонії.  Світове  визнання  отримала  національна  школа  вокального  мистецтва.  У  80-х  роках  з’являються  вельми  успішні  анімаційні  стрічки  режисерів  Володимира  Дахна,  Давида  Черкаського,  Леоніда  Зарубіна,  Володимира  Гончарова.  У  1951  та  1960  рр.  український  театр  стає  учасником  Декад  української  літератури  та  мистецтва  у  Москві.  Київський  колектив  підтвердив  свій  високий  мистецький  рівень,  показав  багато  нових  вистав.

Ситуація  у  сфері  культури  різко  змінилася  з  відставкою  Хрущова  і  приходом  до  влади  Брежнєва.  Почався  поворот  неосталінізму,  що  супроводжувався  репресіями,  утисками,  та  переслідуваннями  багатьох  видатних  майстрів  культури.  У  1984  р.  здійснена  спроба  реформувати  освіту.  Характерними  рисами  освіти  в  Україні  були  уніфікація,  ідеологізація,  жорсткий  партійний  контроль.  В  науковій  сфері  проявлявся  застій,  мали  місце  упущені  можливості,  накопичувалося  чимало  невирішених  проблем,  недоліків,  які  призводили  до  уповільнення  фундаментальних  розробок,  втрати  передових  позицій  у  світовій  науці.  Роль  авангарду  в  розвитку  української  культури,  ліквідації  “білих  плям  історії”  відіграла  Спілка  письменників  України  та  її  центральний  орган  –  газета  “Літературна  Україна”.  Публіцистика  зайняла  провідні  позиції.  Поступово  змінилися  акценти  в  питаннях  віровизнання,  проголошено  право  свободи  совісті.  Почалася  відбудова  багатьох  запустілих  церковних  приміщень,  легалізували  свою  діяльність  українські  греко-католики,  відновився  рух  серед  православних  щодо  відокремлення  незалежності  української  православної  церкви  від  Московського  патріархату.  Значною  подією  в  культурному  житті  Україні  стало  проведення  Першого  фестивалю  “Червона  рута”,  який  від  який  відбив  зацікавленість  значної  частини  української  молоді  в  процесах  відродження  і  самобутнього  розвитку  української  популярної  музики.

Отже,  можна  зробити  висновок,  що  українська  культура  протягом  другої  половини  ХХ  ст.  розвивалась  у  складних  умовах.  Були  також  певні  суперечливі  моменти.  Але  незважаючи  на  це,  ми  зараз  можемо  пишатись  здобутками  українських  митців  у  галузі  літератури,  образотворчого  мистецтва,  досягненнями  вчених,  що,  до  речі,  є  вагомими  і  оригінальними.  Але  зараз  старі  тенденції  відходять  у  минуле,  а  в  сучасному  культурному  житті  України  можна  відзначити  ряд  аспектів,  що  є  доволі  позитивними,  вони  віддзеркалюють  процес  національного  відродження.


Magistr.ua
Дізнайся вартість написання своєї роботи
Кількість сторінок:
-
+
Термін виконання:
-
днів
+
Попередній розділ
Наступний розділ