Поиск по сайту

Теорія групової політики (А. Бентлі, Д.Трумен)

Теорія групової політики (А. Бентлі, Д.Трумен)


Родоначальником групової теорії політики був видатний учений А. Бентлі. Він охарактеризував групу як частину суспільства, яка, однак, не є фізичною масою, відірваною від інших людей. Вона являє собою масу діяльності, що не виключає участі людей, зайнятих у цій та інших подібних формах діяльності.

Основою теорії є поняття інтересу, яке наближене до ідеї плюралізму інтересів. Власне інтерес об єднує людей за певних умов. Причина об єднання в групу — прагнення до самовираження й пошук особистого та колективного захисту. Групи дбають про свої інтереси так, як це роблять індивіди. Виходячи з цього, деякі політологи розглядають політичну систему як сплетіння груп індивідів, котрі намагаються досягти певних благ.

А. Ф. Бентлі, «група – це об’єднання громадян, що розглядається не як абстрактна фізична одиниця суспільства, а як масова діяльність.... Немає такої групи, в якій не було б свого інтересу. Груп без інтересу не існує.

Суспільство – це сукупність різноманітних груп інтересів, а їх  кількість обмежується лише одним показником – інтересами, за  якими вони створені і діють»

Теорія пояснює державну політику як результат взаємодії груп інтересів, визначає плюралізм та корпоративізм як основні моделі вироблення та реалізації державної політики

Дослідження груп показало, що між державою і партіями, з одного боку, і суспільством - з іншого функціонують неурядові, неофіційні, а часто неформальні співтовариства, які створюють розгалужену структуру зв'язків і відносин, мають широкі можливості. Головне їхнє завдання - перетворити один вид влади або впливу в іншій - політичний.

Статистика
0  
Всього матеріалів 4382
0  
Всього коментарів 22
1  
Користувачів 1065
Обновления new
  • Представление доказательств в гражданском процессе
  • Стороны и другие участники дела подают доказательства по делу непосредственно в суд. Истец  лица, которым законом предоставлено право обращаться в
  • Основания освобождения от доказывания в гражданском процессе
  • Обстоятельства, которые признаются участниками дела, не подлежат доказыванию, если суд не имеет обоснованного сомнения в достоверности этих
  • Обязанность доказывания и представления доказательств в гражданском процессе
  • Каждая сторона должна доказать те обстоятельства, на которые она ссылается как на основание своих требований или возражений, кроме случаев,
  • Достаточность доказательств в гражданском процессе
  • Достаточны доказательства, в своей совокупности позволяют сделать вывод о наличии или отсутствии обстоятельств дела, входящие в предмет доказывания.
  • Допустимость доказательств в гражданском процессе
  • В Конституции Украины содержатся определенные нормы, гарантирующие получение доказательств с соблюдением законодательства Украины. Так, статья 31
Информация