Політична ідеологія


Політична ідеологія


Вперше термін "ідеологія” вжите французьким філософом і економістом Дестютом де Трасі на початку XIX ст. ("Елементи ідеології”). Він розглядав ідеологію як науку про ідеї, їх виникнення та функціонування.

Ідеологія - це система поглядів і ідей, в яких усвідомлюються і оцінюються стосунки людей до дійсності і один до одного, соціальні проблеми і конфлікти, а також містяться програми соціальної діяльності, направлені на закріплення або зміну даних суспільних стосунків.

У політичній науці існують різноманітні підходи до визначення поняття «політична ідеологія». Марксизм, наприклад, виходить із того, що ідеологічні доктрини залежать від матеріальних умов життя суспільства, а тому вони є теоретичними уявленнями, які відбивають колективні інтереси. Неоанархісти вважають, що ідеологія породжена масовою свідомістю. Ідеологію нерідко визначають і як «служницю влади», яка не має серйозної ваги та значення в політиці.

Більшість учених вважають, що політична ідеологія є формою політичної свідомості. 

В широкому розумінні — це синтезована сукупність поглядів, що віддзеркалюють і захищають інтереси тієї чи тієї суспільної групи, її мету й завдання під час завоювання й утримання влади. 

У вужчому розумінні політична ідеологія — доктрина, яка обґрунтовує прагнення відповідної групи на владу або її використання і тому передбачає ту чи ту стратегію політичних дій.

До струтктури політичної ідеології входять:

1) політичні ідеї;

2) політичні теорії, концепції, доктрини;

3) політичні ідеали, цінності, мрії, утопії;

4) оцінка політичних процесів;

5) гіпотези, гасла, програми.

Розрізняють три рівні функціонування ідеології:

1) теоретико-концептуальний, який включає розробку та обґрунтування цілей, принципів, цінностей, ідеалів. На цьому рівні формується узагальнене уявлення групи про свої інтереси та цілі;

2) програмно-політичний, на якому загальні соціально-філософські принципи та ідеали перетворюються в конкретні програми, лозунги, гасла, документи, вимоги політичної еліти і являють собою ідейну основу для прийняття управлінських рішень та стимулювання політичної поведінки мас;

3) актуалізований (поведінковий), який свідчить про ступінь засвоєння громадянами цілей, вартостей, ідеалів, принципів політичної ідеології та їх втілення в тих чи інших формах політичної участі.

Функції політичної ідеології

Захисна функція. Вона передбачає захист інтересів та ідеалів класу (групи). У ній теоретично осмислюються і формулюються становище та потреби цих спільнот, що сприяє втіленню їхніх інтересів у життя, виробленню відповідних їм типів мислення, поведінки і програм діяльності.

Пізнавальна функція. Її сутність - озброєння громадян знаннями про політичну дійсність, сприяння зростанню їхньої політичної культури.

Соціально-регулююча функція. Політична ідеологія сприяє формуванню і координуванню відносин між соціальними спільнотами за певними принципами, впливає на реалізацію соціально-економічних, політичних та і нши х програм розвитку суспільства, на політичну активність і соціальний вибір громадян. Завдяки цьому вона стає засобом згуртування певної групи та її прихильників, чинником налагодження стосунків між об’єднаннями людей.

Політична ідеологія реалізується в доктринах, які виправдовують прагнення певних суспільних сил до завоювання та використання влади і намагаються відповідно до цього підпорядкувати громадську думку. 

До традиційних соціально-політичних ідей і течій належать лібералізм, консерватизм, соціалізм, соціал-демократизм, релігійні концепції та доктрини.


Статистика
0  
Всього матеріалів 4382
0  
Всього коментарів 17
0  
Користувачів 206
Наши партнеры
Обновления new
  • Представление доказательств в гражданском процессе
  • Стороны и другие участники дела подают доказательства по делу непосредственно в суд. Истец  лица, которым законом предоставлено право обращаться в
  • Основания освобождения от доказывания в гражданском процессе
  • Обстоятельства, которые признаются участниками дела, не подлежат доказыванию, если суд не имеет обоснованного сомнения в достоверности этих
  • Обязанность доказывания и представления доказательств в гражданском процессе
  • Каждая сторона должна доказать те обстоятельства, на которые она ссылается как на основание своих требований или возражений, кроме случаев,
  • Достаточность доказательств в гражданском процессе
  • Достаточны доказательства, в своей совокупности позволяют сделать вывод о наличии или отсутствии обстоятельств дела, входящие в предмет доказывания.
  • Допустимость доказательств в гражданском процессе
  • В Конституции Украины содержатся определенные нормы, гарантирующие получение доказательств с соблюдением законодательства Украины. Так, статья 31
Информация
Голосование
Чи подобається Вам новий дизайн ?