Культурологія як наука. Етапи становлення


Культурологія є системою знань про сутність, закономірності існування та розвитку, людське значення та способи пізнання культури. Тому важливим завданням теорії культури є пізнання сутності культури і виявлення законів та механізмів функціонування конкретних форм і сторін культури.

Базисом культурологічного знання виступають окремі науки про культуру, в межах яких досліджуються певні феномени культури. Таким чином, культурологія належить до соціогуманітарних наук, хоча активно використовує як методи природничих наук, так і спеціальні методи дослідження в соціальній сфері.

Культурологія як наука про культуру виникла в середині 20 ст. Ідею виділення культурології в самостійну галузь знань пов’язують  з іменем американського антрополога Л.Уайта, який застосував поняття культурології для позначення галузі знання, яку  Е.Тейлор визначив як науку про культуру.

У становленні культурології як галузі наукового знання виділяють такі періоди:

  • етнографічний (1800-1860),
  • еволюціоністський (1860-1895),
  • історичний (1895-1925),
  • культурософський (1925-1955),
  • сучасний (друга половина 20 ст. початок 21 ст.)

У розвитку культурологічного знання виділяють три історичних періоди:

  1. донауковий етап уявлень про культуру (від Стародавнього світу до XVIII ст.);
  2. етап становлення знань про культуру у межах інших наук (ХVІІІ-ХІХст.);
  3. формування культурології як самостійної науки (XX ст.).

У ці періоди відбувалося накопичення знань формування уявлення про предмет культурології, виділення початкових обґрунтувань і ключових категорій. Ці знання починають застосовуватися в різних сферах - у практиці масової комунікації, дипломатії, військової справи. 

Сьогодні існують принаймні три основні погляди на культурологію: 

Перший бачить у культурології комплекс наук, які вивчають культуру. 

Другий відводить культурології місце допоміжного розділу всередині дисциплін, пов’язаних із розглядом проблем культури. 

І третя точка зору стверджує, що культурологія - це самостійна наука зі своїм предметом, методологією і певним місцем у системі гуманітарного знання.

Основні завдання культурології:

1. аналіз культури як системи культурних феноменів;

2. виявлення ментального змісту культури;

3. дослідження типології культури;

4. розв'язання проблем соціокультурної динаміки;

5. вивчення культурних кодів та комунікацій.

Вже у давніх міфах є спроба відповісти на питання про початок культурної історії людства. В легендах і міфах кожного народу є легендарні герої, які вчать людей оволодінню культурними досягненнями. Наприклад, Прометей навчив людей користуватися вогнем. Гермес — виготовляти знаряддя, опрацьовувати метали.


Гість, залишиш коментар?
Ім'я:*
E-Mail:


Статистика
0  
Всього матеріалів 4382
0  
Всього коментарів 15
0  
Користувачів 109
Наші партнери
Оновлення new
  • Подання доказів у цивільному процесі
  • Сторони та інші учасники справи подають докази у справі безпосередньо до суду. Позивач, особи, яким законом надано право звертатися до суду в
  • Підстави звільнення від доказування у цивільному процесі
  • Обставини, які визнаються учасниками справи, не підлягають доказуванню, якщо суд не має обґрунтованого сумніву щодо достовірності цих обставин або
  • Обов’язок доказування і подання доказів у цивільному процесі
  • Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених ЦПК
  • Достатність доказів у цивільному процесі
  • Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета
  • Допустимість доказів у цивільному процесі
  • У Конституції України містяться певні норми, що гарантують отримання доказів з дотриманням законодавства України. Так, стаття 31 Конституції
Інформація
Голосування
Чи подобається Вам новий дизайн ?