Реклама від Google

Реклама від Google


Категорія: Культура України (Шпаргалки)


Наукова та культурна діяльність М. Грушевського


Грушевський народився в інтелігентній родині, де саме батько привив любов до української мови, традицій, звичаїв. Саме він був представником, видатним діячем українського національного відродженя. Завдяки йому український рух перетворився на частину європейського суспільного процесу.

Наукова і публіцистична творчість Михайла Сергійовича поставила твердий фундамент під наукове українознавство і розвиток української національної історіографії.

Волею долі йому довелося жити й творити на зломі двох століть і двох епох в історії українського національного відродження, ділити себе між двома частинами порізнених державними кордонами українських земель.

Початок науково-організаційної діяльності Грушевського, власне, й припадає на час його переїзду до Львова в зв’язку з призначенням у 1894 р. на посаду професора історії у Львівському університеті.
Українофільські погляди М.Грушевського притягували українське студентсво. На лекції до молодого професора записалися всі, хто зачисляв себе до українства. М.Грушевський прагнув, щоб курс вітчизняної історії зайняв належне місце й у підготовці майбутніх народних проповідників. Відвідування лекцій М.Грушевського, безперечно, послужило згуртуванню української молоді у Львівському університеті.
Титанічна праця М.Грушевського на ниві національно-культурного відродження Галичини зосереджувалася навколо проблем розбудови національної науки та культури. Вона охоплювала науково-організаторську, видавничу та культурно-просвітницьку діяльність.
Особливе значення для творчого зростання Грушевського як дослідника та вченого мало Наукове товариство ім. Шевченка. Саме тут особливою мірою проявився його блискучий талант наукового організатора, який мав не тільки підрядне значення для його досліджень, але також в цілому глобальне значення для формування національної науки.

За пропозицією Грушевського 18 квітня 1906 р. Було засноване видання, яке отримало назву "Українсько-Руський архів”.Став ініціатором створення і першим редактором "Українсько-руської видавничої спілки”, що відіграла величезну роль на ниві національного усвідомлення і культурного піднесення в Україні. Грушевський домігся в 1898 р. реформи тижневика "Зоря”, на базі якого започатковано видання славетного "Літературно-Наукового Вістника”.

Михайло Грушевський був твердо переконаний в тому, що наука покликана служити народові та народним інтересам. Ця ідея наскрізна у його творчості та діяльності. Він випередив багатьох дослідників свого часу, здобуваючи щораз більші наукові висоти і водночас підносячи українську науку до небувалого рівня. Свої праці він постійно насичував глибоким соціологічним змістом, спирався на найрізноманітніші джерела, прагнучи досягти максимальної об’єктивності.

Коло його наукових зацікавлень надзвичайно широке. Та насамперед М.Грушевський визначний історик. Величезне значення Грушевського як історика безпосередньо пов’язане з національно-культурним відродженням української нації в першій чверті ХХ ст.

Без усякого сумніву вершиною наукового доробку вченого протягом львівського періоду, та й навіть усього його життя, була "Історія України-Руси”, яку він розпочав у Львові у 1897 р. "Сю роботу я уважав задачею свого життя”. 10-томна "Історії України-Руси” М.Грушевського стала культурно-науковою цитаделею українського національного і наукового відродження. Михайло Сергійович приєднувався до традицій "Київської держави Володимира Великого, що була найбільшою українською державою, яку пам’ятає наша історія” і тому українська демократична держава зовсім правильно за державний герб взяла "старий знак Володимира Великого, ставить його на своїх грошах, як ставився він колись.


Категорія: Культура України (Шпаргалки)
Якщо Ви помітили помилку в тексті позначте слово та натисніть Ctrl + Enter