Реклама від Google

Реклама від Google


Категорія: Культура України (Шпаргалки)


Явище масової культури


Масова культура розглядається як культура «масового суспільства, яке виникло в процесі індустріалізації таурбанізації». Головною особливістю масової культури є те, що вона не створює нових цінностей, а використовує знайдене у елітарній або народній культурах, пристосовуючи їх до якомога ширшого  використання.  До масової культури відносяться лише ті елементи культури, які транслюють завдяки мас-медіа, або  каналам масової комунікації – це радіо, телебачення, кіно, преса. З їх  появою зникли межі спочатку між містом і селом, а потім між цілими

Популярна  культура  (або  по?п-культу?ра,  ма?сова  культу?ра)  —  культура,  яка,  серед  широких  верств  населення  в  даному  суспільстві,  переважно  комерційно  успішна  та  елементи  якої  знаходяться  повсюди:  в  кулінарії,  одязі,  споживанні,  засобах  масової  інформації,  в  розвагах  (наприклад,  в  спорті  і  літературі)  —  контрастуючи  з  «високою  культурою».

Передумови  формування  поп-культури  закладено  в  самій  наявності  структури  суспільства.  Хосе  Ортега-і-Гассет  сформулював  відомий  підхід  до  структуризації  за  ознаками  творчої  потенції:  суспільство  поділяється  на  «творчу  еліту»,  яка,  природно,  становить  меншу  частину  суспільства,  і  на  «масу»  —  що  кількісно  переважає.  Відповідно  виникає  протиставлення  культури  еліти  («елітарної  культури»)  культурі  «маси»  —  «масовій  культурі».

На  початку  XX  ст.  масове  суспільство  й  пов'язана  з  ним  масова  культура  стали  предметом  досліджень  найвизначніших  учених  у  різних  наукових  областях:  філософів  Хосе  Ортега-і-Гассета  («Повстання  мас»),  Карла  Ясперса  («Духовна  ситуація  часу»),  Освальда  Шпенглера  («Сутінки  Європи»);  соціологів  Жана  Бодріяра  («Фантоми  сучасності»),  Питирима  Сорокіна  («Людина.  Цивілізація.  Суспільство»)  і  інших.  Аналізуючи  масову  культуру,  кожний  з  них  відзначає  тенденцію  до  її  комерціалізації.

На  початку  XXI  століття  сучасні  дослідники  констатують  ті  ж  культурні  явища:  «Сучасні  тенденції  мають  кумулятивний  характер  і  вже  привели  до  створення  критичної  маси  змін,  що  торкнулися  самої  основи  змісту  й  діяльності  культурних  інститутів.  До  найбільш  значимих  з  них,  на  наш  погляд,  відносяться:  комерціалізація  культури,  демократизація,  розмивання  границь,  як  в  області  знання,  так  й  в  області  техніки,  —  а  також  переважна  увага  до  процесу,  а  не  до  змісту».

Ставлення  науки  до  масової  культури  змінюється.  Якщо  Карл  Ясперс  назвав  масове  мистецтво  «занепадом  сутності  мистецтва»,  а  Жан  Бодріяр  говорив,  що  всі  сфери  сучасного  мистецтва  «входять  у  трансестетичну  сферу  симуляції»,  те  ці  концепції  були  переглянуті  в  1960-1970  р.  у  рамках  постмодернізму,  що  позбавив  протиставлення  масової  й  елітарної  культур  якісного  оцінного  змісту.  Говорячи  про  мистецтво  (маючи  на  увазі  елітарне  мистецтво)  початку  XX  століття,  Ортега-і-Гассет  справедливо  говорить  про  його  дегуманізацію.


Категорія: Культура України (Шпаргалки)
Якщо Ви помітили помилку в тексті позначте слово та натисніть Ctrl + Enter