Держава і право у філософсько-етичній думці Стародавнього Сходу

Специфіка правової і політичної свідомості у країнах Давнього Сходу обумовлена такими закономірностями у їх розвитку:

- уявлення про гармонію і порядок базуються на основі сформованого патріархального натурального господарства і панування колективної власності на землю;

- зміст уявлень про право і державу визначені культурною традицією – східною культурною традицією у якій визначальним є:

• ідея пошуку істини,
• ідея космічної єдності світу і людини, гармонії земного з небесним,
• акцент на кінцевій меті життя

В основі східної культури лежить традиціоналізм, а відтак правові і політичні вчення на сході слабо розвивають проблеми особистої свободи особи, прав людини, демократії, багатопартійності, розподілу влад тощо.

В історії країн Давнього Сходу належить шукати початки правової і політичної думки світу, оскільки вчення народів Сходу випередили грецьку суспільно-політичну думку.

Притаманний країнам Давнього Сходу релігійно-міфологічний характер вчень проявлявся у тому, що:

- земні порядки вважали частиною загальносвітових, космічних порядків. Суспільні порядки і приписи санкціоновані Божою волею, відтак вони є незмінними і справедливими;

- на стадії релігійно-міфологічних уявлень і право, і закон ще не є окремою системою норм, а існують як частина релігійно-обрядового порядку приватного, громадського і державного життя;

- правові і політичні вчення також ще не відокремлені від міфів, релігійних вірувань, моральних заборон і повчань прикладного характеру, не сформувалися у відносно самостійну сферу суспільної свідомості;

- Божественне джерело існуючих порядків – основна тема стародавніх міфів соціально-політичного та етико-правового напрямків.

- різне вирішення питання про способи і форми зв’язків божественного начала та земних відносин обумовлені як історичними, так і матеріальними умовами життя різних народів і держав Сходу.