Обґрунтування демократії у творчості Спінози


Обґрунтування демократії у творчості Спінози


Велику увагу в політико-правовому вченні Спінози приділено проблемі форм держави. Він розрізняв, як і Арістотель, три основні форми правління - монархію, аристократію та демократію. Останній надавав цілковиту перевагу. Верховна влада мусить піклуватися про загальне благо, яке є метою держави. З іншого боку, держава, як уже відзначалося, повинна здійснити свободу. А це можливо повною мірою тільки в демократичній державі.

Демократична держава, за оцінкою Спінози, - найбільш природна і найбільше наближається до свободи, яку природа відпускає кожному. У демократії кожний переносить своє природне право не на іншого, позбавивши себе на майбутнє права голосу, а на більшу частину суспільства, членом якого він є сам. Тому всі в демократії, як колись у природному стані, є рівними.

Демократичний устрій держави забезпечує розумність законів, а отже, і свободу. Тільки той вільний, хто, не кривлячи душею, живе, керуючись самим лише розумом, твердив філософ. Розумність законів у демократії гарантується тим, що вони приймаються численними зборами, в яких навзаєм тлумляться суперечливі пристрасті. У демократичній державі всі домовляються за загальним рішенням діяти, а не судити й розмірковувати, тобто, оскільки всі люди не можуть мислити однаково, вони домовляються про те, що силу має те рішення, яке дістало найбільшу кількість голосів. Підкорення цьому початковому рішенню забезпечує загальні рівність і свободу.

Попри явну симпатію до демократичної держави, Спіноза допускав можливість існування і деяких інших форм держави, зокрема монархії та аристократії, хоча ставився до них з явною неприязню. Мислитель різко виступав проти необмеженої влади монарха. Він вважав, що воля однієї особи (монарха) - непостійна, а її правління залежить від багатьох обставин (хвороба, вік і т. д.). Зосередження влади в одних руках робить громадян безправними, через це монархія є допустимою лише в тому випадку, коли воля монарха доповнюється та обмежується волею народу, який так чи інакше бере участь у здійсненні влади.

Аристократія для Спінози - краща за монархію, але в ній править патриціанська верхівка, а народ не має ніякого голосу.


Жан Боден
Статистика
0  
Всього матеріалів 4382
0  
Всього коментарів 19
2  
Користувачів 277
Наші партнери
Оновлення new
  • Подання доказів у цивільному процесі
  • Сторони та інші учасники справи подають докази у справі безпосередньо до суду. Позивач, особи, яким законом надано право звертатися до суду в
  • Підстави звільнення від доказування у цивільному процесі
  • Обставини, які визнаються учасниками справи, не підлягають доказуванню, якщо суд не має обґрунтованого сумніву щодо достовірності цих обставин або
  • Обов’язок доказування і подання доказів у цивільному процесі
  • Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених ЦПК
  • Достатність доказів у цивільному процесі
  • Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета
  • Допустимість доказів у цивільному процесі
  • У Конституції України містяться певні норми, що гарантують отримання доказів з дотриманням законодавства України. Так, стаття 31 Конституції
Інформація
Голосування
Ви живете...