Зміст і практична реалізація принципу поділу влади в Україні

Принцип поділу влади на законодавчу, виконавчу і судову має давню історію. Кожна з гілок влади вважається самостійною та незалежною.

Цей принцип включає певну систему вимог:

Розподіл влади між органами держави:

• проявляється в тім, що вся державна влада в повному обсязі не належить жодному з органів держави;
• перешкоджає виникненню якої-небудь необмеженої державної влади, зосередженню всієї повноти державної влади в    
• одних руках, її узурпації однією особою, органом, соціальною групою;
• виражається в розмежуванні компетенції між органами держави;

Законодавча влада — це делегована народом своїм представникам у парламенті державна влада, яка має виключне право приймати закони. Вона здійснює і фінансову і установчу, і контрольну функції..

Виконавча влада — це влада, яка володіє правом безпосереднього управління в державі. Носієм цієї влади у масштабі країни є уряд, який забезпечує виконання законів та інших актів законодавчої влади.

Судова влада — це незалежна влада, яка охороняє право, виступає арбітром у спорах про право, здійснює правосуддя. Судова влада обмежена нормами та принципами права, здійснюється у формі судової процедури і не може залежати від суб’єктивного впливу інших гілок влади. Юрисдикція судів поширюється на будь-який юридичний спір та будь-яке кримінальне обвинувачення. У передбачених законом випадках суди розглядають також інші справи. Верховний Суд є найвищим судом у системі судоустрою України.

Принцип поділу влади доповнюється системою стримувань та противаг, яка передбачає конкуренцію різних органів влади, наявність засобів для взаємного стримування й підтримки відносної рівноваги сил.

До елементів системи стримувань і противаг, передбаченою Конституцією України, зокрема, ставляться:

• право Президента України прийнятий закон не підписати, повернути його зі своїми мотивованими й сформульованими пропозиціями у Верховну Раду України для повторного розгляду;
• можливість зсуву Президента України з поста в порядку імпічменту;
• можливість прийняття Верховною Радою України резолюції недовіри Кабінету Міністрів України, що тягне його відставку;
• діяльність Уповноваженого Верховної Ради України по правах людини;
• формування складу Конституційного Суду України Президентом України, Верховною Радою України, з’їздом суддів України.

Водночас влада в державі має залишатися цілісною та єдиною, тому гілки влади повинні взаємодіяти.