Конституційно-правовий статус прокуратури України


Конституційні гарантії діяльності органів прокуратури передбачені у статті 131-1 Конституції України 


В Україні діє прокуратура, яка здійснює:

  • підтримання публічного обвинувачення в суді;

  • організацію і процесуальне керівництво досудовим розслідуванням, вирішення відповідно до закону інших питань під час кримінального провадження, нагляд за негласними та іншими слідчими і розшуковими діями органів правопорядку;

  • представництво інтересів держави в суді у виключних випадках і в порядку, що визначені законом;

  • прокуратура продовжує виконувати відповідно до чинних законів функцію досудового розслідування до початку функціонування органів, яким законом будуть передані відповідні функції, а також функцію нагляду за додержанням законів при виконанні судових рішень у кримінальних справах, при застосуванні інших заходів примусового характеру, пов’язаних з обмеженням особистої свободи громадян, - до набрання чинності законом про створення подвійної системи регулярних пенітенціарних інспекцій.

Організація та порядок діяльності прокуратури визначаються Законом України "Про прокуратуру" від 14.10.2014 № 1697-VII.
Прокуратуру в Україні очолює Генеральний прокурор, якого призначає на посаду та звільняє з посади за згодою Верховної Ради України Президент України.
Строк повноважень Генерального прокурора становить шість років. Одна й та ж особа не може обіймати посаду Генерального прокурора два строки поспіль.
Дострокове звільнення з посади Генерального прокурора здійснюється виключно у випадках і з підстав, визначених Конституцією та законом.


Прокуратура України становить єдину систему, яка в порядку, передбаченому цим Законом, здійснює встановлені Конституцією України функції з метою захисту прав і свобод людини, загальних інтересів суспільства та держави.

Діяльність прокуратури ґрунтується на засадах:
  • верховенства права та визнання людини, її життя і здоров’я, честі і гідності, недоторканності і безпеки найвищою соціальною цінністю;
  • законності, справедливості, неупередженості та об’єктивності;
  • територіальності;
  • презумпції невинуватості;
  • незалежності прокурорів, що передбачає існування гарантій від незаконного політичного, матеріального чи іншого впливу на прокурора щодо прийняття ним рішень при виконанні службових обов’язків;
  • політичної нейтральності прокуратури;
  • недопустимості незаконного втручання прокуратури в діяльність органів законодавчої, виконавчої і судової влади;
  • поваги до незалежності суддів, що передбачає заборону публічного висловлювання сумнівів щодо правосудності судових рішень поза межами процедури їх оскарження у порядку, передбаченому процесуальним законом;
  • прозорості діяльності прокуратури, що забезпечується відкритим і конкурсним зайняттям посади прокурора, вільним доступом до інформації довідкового характеру, наданням на запити інформації, якщо законом не встановлено обмежень щодо її надання;
  • неухильного дотримання вимог професійної етики та поведінки.
Функції прокуратури України здійснюються виключно прокурорами. Делегування функцій прокуратури, а також привласнення цих функцій іншими органами чи посадовими особами не допускається.
Систему прокуратури України становлять:
  • Генеральна прокуратура України;
  • регіональні прокуратури;
  • місцеві прокуратури;
  • військові прокуратури;
  • Спеціалізована антикорупційна прокуратура.
Єдність системи прокуратури України забезпечується:
  • єдиними засадами організації та діяльності прокуратури;
  • єдиним статусом прокурорів;
  • єдиним порядком організаційного забезпечення діяльності прокурорів;
  • фінансуванням прокуратури виключно з Державного бюджету України;
  • вирішенням питань внутрішньої діяльності прокуратури органами прокурорського самоврядування.



Статистика
20  
Всього матеріалів 4382
0  
Всього коментарів 15
0  
Користувачів 105
Наші партнери
Оновлення new
  • Подання доказів у цивільному процесі
  • Сторони та інші учасники справи подають докази у справі безпосередньо до суду. Позивач, особи, яким законом надано право звертатися до суду в
  • Підстави звільнення від доказування у цивільному процесі
  • Обставини, які визнаються учасниками справи, не підлягають доказуванню, якщо суд не має обґрунтованого сумніву щодо достовірності цих обставин або
  • Обов’язок доказування і подання доказів у цивільному процесі
  • Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених ЦПК
  • Достатність доказів у цивільному процесі
  • Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета
  • Допустимість доказів у цивільному процесі
  • У Конституції України містяться певні норми, що гарантують отримання доказів з дотриманням законодавства України. Так, стаття 31 Конституції
Інформація
Голосування
Чи доводилося Вам стикатися з випадками корупцiї у ВНЗ?