Соціальна політика в соціально стійких суспільствах


Соціальна політика в соціально стійких суспільствах


Ця політика є, як правило, сильною і спрямована на послідовний прогресивний соціально-економічний розвиток суспільства з урахуванням інтересів і особливостей всіх її громадян.

Особливостями соціальної політики в соціально стійких суспільствах є:

  • стабільний (сталий і вже звичний для більшості населення) порядок взаємовідносин найважливіших соціальних груп і класів;
  • утворення значних верств більш-менш задоволених своїм суспільним становищем (часто їх називають «середнім класом»);
  • збалансованість загальнокласових інтересів панівного класу та інтересів його окремих частин (підпорядкування інтересів частин загальнокласовим інтересам). У завершеному вигляді таке підпорядкування можна спостерігати у формі правової держави в демократичному суспільстві, і, особливо, у формі соціальної держави;
  • налагодження і підтримка системи мирного соціального співіснування панівних і підлеглих класів;
  • ослаблення почуття соціальної несправедливості, зниження рівня масової поширеності цього почуття в суспільстві, зниження впливу протестних, реформістських і особливо революційних ідеологій, ослаблення і занепад робітничого руху, соціальних рухів, протестних і визвольних рухів.

У періоди «плавного» соціально-економічного розвитку взаємини панівних і підлеглих соціальних груп і класів, влади і «низів» протікають у відносно мирних і відрегульованих законами формах. Уряди дають обіцянки щодо поліпшення соціального становища різних соціальних груп, проводять заходи з підтримки сприятливої ??економічної кон'юнктури, намічають соціальні програми, йдуть на поліпшення соціально-трудового законодавства. Пожвавлюється і приносить плоди практика переговорів між роботодавцями та профспілками, колективних договорів на підприємствах. Справно працює система судового захисту та вирішення трудових конфліктів. Страйки готуються, і, якщо проходять, то за правилами і тільки в період договірних кампаній.

Така ситуація була характерна для промислово розвинених капіталістичних країн приблизно 30 років в післявоєнний період (друга половина XX ст.). Цей період навіть отримав в науці назву «золоте тридцятиріччя». Джерелом таких «золотих» періодів, (тобто соціально сприятливих, з досить мирною соціальною політикою, аж до соціальної держави та соціального партнерства) є не стільки помірна ступінь експлуатації, скільки перенесення соціальних проблем, пов'язаних з експлуатацією, переважно на периферію капіталістичної системи - в залежні країни.


Статистика
0  
Всього матеріалів 4382
1  
Всього коментарів 16
1  
Користувачів 151
Наші партнери
Оновлення new
  • Подання доказів у цивільному процесі
  • Сторони та інші учасники справи подають докази у справі безпосередньо до суду. Позивач, особи, яким законом надано право звертатися до суду в
  • Підстави звільнення від доказування у цивільному процесі
  • Обставини, які визнаються учасниками справи, не підлягають доказуванню, якщо суд не має обґрунтованого сумніву щодо достовірності цих обставин або
  • Обов’язок доказування і подання доказів у цивільному процесі
  • Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених ЦПК
  • Достатність доказів у цивільному процесі
  • Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета
  • Допустимість доказів у цивільному процесі
  • У Конституції України містяться певні норми, що гарантують отримання доказів з дотриманням законодавства України. Так, стаття 31 Конституції
Інформація
Голосування
Чого бракує сайту ?