Документальна база соціальної політики

Державна політика обов’язково має бути зафіксована в письмовій формі та ратифікована однією з владних структур – законодавчою, виконавчою, судовою. Документальна база є важливою для реалізації будь-якої політики, у тому числі і соціальної.

Усі документи (нормативно-правові акти) можна класифікувати за такими критеріями:

За юридичною силою:

• закони (ухвалюються органами законодавчої влади);
• підзаконні акти (ухвалюються відповідальними органами державної влади, місцевим самоврядуванням).

За суб’єктом ухвалення (на прикладі України):

• акти глави держави (укази, розпорядження);
• акти законодавчого органу (закони, постанови);
• акти уряду (постанови, розпорядження);
• акти інших органів виконавчої влади (накази, інструкції, постанови, вказівки);
• акти органів місцевого самоврядування (постанови, рішення).

За сферою дії:

• загальнообов’язкові;
• спеціальні; локальні.

За рівнем загальності правових норм:

• загальні;
• конкретизаційні.

За часом дії:

• визначено-строкові;
• невизначено-строкові.

Аналізуючи правову базу соціальної політики, слід звернути увагу, по-перше, на систему правових актів, які регулюють соціальні відносини та, по-друге, на їх дієвість, тобто на те наскільки основні суб’єкти дотримуються сформульованих у них норм.