Функції лобіювання


Функції лобіювання


До найбільш розповсюджених функцій інституту лобізму відносять комунікативну, посередницьку, інформаційну, прогностичну, контрольну, функцію організаційного забезпечення плюралізму суспільних інтересів та експертну функцію. Ключовими функціями лобізму є саме комунікативна та посередницька функції.

Комунікативна функція забезпечує обмін інформацією та спілкування між носіями влади та групами інтересів.

Посередницька функція полягає в представленні інтересів певних груп та досягненні певного компромісного рішення при прийнятті управлінських рішень.

Інформаційна функція лобізму полягає в донесенні необхідної аналітичної інформації до відповідних суб’єктів про статус справ у тих чи інших галузях суспільного життя, про ставлення певних груп інтересів до тих чи інших питань.

Прогностична функція лобізму виявляється в тому, що лобісти, забезпечуючи органи державної влади та керівництво компаній і організацій великим обсягом інформації, сприяють більш точному прогнозуванню розвитку подій.

Контрольна функція лобізму полягає в постійному нагляді за прийняттям управлінських рішень суб’єктами владних повноважень. Ця функція дає можливість здійснювати коригування управлінських рішень ще у фазі їх розробки.

Функція упорядкування плюралізму суспільних інтересів виражається в зіставленні інтересів та визначенні пріоритетів.

Експертна функція полягає в підборі та опрацюванні всієї необхідної аналітичної інформації та доведенні її до відома влади, розробленні юридичних аспектів підготовки відповідного рішення. «У Німеччині, наприклад, і у законотворчій процедурі, і в питаннях регулювання лобізму превалює якраз експертна функція лобістських об’єднань. У США першими лобістами були так звані «кореспонденти», які приїжджали зі штатів слідом за першими ще недосвідченими конгресменами, щоб давати їм консультації і нагадувати про зобов’язання перед виборцями штату і спонсорами кампанії».


Статистика
0  
Всього матеріалів 4382
0  
Всього коментарів 16
0  
Користувачів 165
Наші партнери
Оновлення new
  • Подання доказів у цивільному процесі
  • Сторони та інші учасники справи подають докази у справі безпосередньо до суду. Позивач, особи, яким законом надано право звертатися до суду в
  • Підстави звільнення від доказування у цивільному процесі
  • Обставини, які визнаються учасниками справи, не підлягають доказуванню, якщо суд не має обґрунтованого сумніву щодо достовірності цих обставин або
  • Обов’язок доказування і подання доказів у цивільному процесі
  • Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених ЦПК
  • Достатність доказів у цивільному процесі
  • Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета
  • Допустимість доказів у цивільному процесі
  • У Конституції України містяться певні норми, що гарантують отримання доказів з дотриманням законодавства України. Так, стаття 31 Конституції
Інформація
Голосування
Якою пошуковою системою Ви користуєтесь ?