Моделі політичного рішення за М.Вебером


Моделі політичного рішення за М.Вебером


Вагомим є внесок у теорію політичного рішення М. Вебера, передусім через ідею щодо цілераціональної та ціннісно-раціональної дії.

Вчений виділяє чотири види соціальної дії:

- цілераціональна - використання певної очікуваної поведінки інших людей для досягнення цілей;

- ціннісно-раціональна - розуміння поведінки, дії як власне ціннісно-значущої, заснованої на нормах моралі, релігії;

- афективниа - особливо емоційна, чуттєва;

- традиційна - заснована на силі звички, прийнятої норми. У строгому сенсі афективна і традиційна дії не є соціальними.


Модель ухвалення рішення з позицій класичного підходу виглядає як послідовність таких кроків, як виявлення проблеми, визначення мети і вибір критеріїв, встановлення значимості критеріїв, підбір можливих альтернатив, оцінка альтернатив за вибраним критерієм, вибір найкращої альтернативи. Існує чотири найбільш розповсюджені ситуації, що сигналізують політичному актору про існування проблеми: відхилення фактичних результатів урядування від плану та виборчих приграм і обіцянок; відхилення фактичних результатів від минулого досвіду; повідомлення громадян, негативна громадська думка; інформація про діяльність конкурентів (опозиції).

Основні положення класичної теорії раціонального вибору та раціонального підходу до прийняття політичного рішення можна сформулювати наступним чином:

1. Ухвалення рішення виступає раціональним процесом, орієнтованим на досягнення заздалегідь відомої та визначеної мети політчиного розвитку.

2. Існує стійка, повна і несуперечлива система переваг політичних акторів, що робить раціональний вибір між альтернативами можливим та однозначним.

3. Усі доступні альтернативи відомі (тобто має місце ситуація визначеності або вичерпної та об’єктивної інформації).

4. Складність процедури ухвалення рішення не принципова, головне у процесі прийняття та реалізації політичного рішення – це досягнення обраної мети та визначеного результату.


Статистика
0  
Всього матеріалів 4382
0  
Всього коментарів 15
0  
Користувачів 109
Наші партнери
Оновлення new
  • Подання доказів у цивільному процесі
  • Сторони та інші учасники справи подають докази у справі безпосередньо до суду. Позивач, особи, яким законом надано право звертатися до суду в
  • Підстави звільнення від доказування у цивільному процесі
  • Обставини, які визнаються учасниками справи, не підлягають доказуванню, якщо суд не має обґрунтованого сумніву щодо достовірності цих обставин або
  • Обов’язок доказування і подання доказів у цивільному процесі
  • Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених ЦПК
  • Достатність доказів у цивільному процесі
  • Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета
  • Допустимість доказів у цивільному процесі
  • У Конституції України містяться певні норми, що гарантують отримання доказів з дотриманням законодавства України. Так, стаття 31 Конституції
Інформація
Голосування
Звідки Ви дізнались про сайт ?