Цивілізаційні конфлікти майбутнього за С. Хантигтоном

Хантінгтон стверджує, що географічне сусідство цивілізацій нерідко призводить до їх протистояння і навіть конфліктів між ними. Ці конфлікти зазвичай відбуваються на стику або аморфно окреслених рубежах цивілізацій. Іноді ці конфлікти можна передбачати виходячи з логіки розвитку і взаємодії цивілізацій.

• Цивілізації - це великі конгломерати країн, що володіють певними загальними визначальними ознаками (культура, мова, релігія і т. д.).
• Цивілізації, на відміну від країн, зазвичай існують довгий час - як правило, понад тисячоліття;
• Після виникнення найбільш ранніх цивілізацій (Древній Єгипет, Стародавній Шумер, Вавилон, Стародавній Китай, Стародавня Індія), протягом майже трьох тисячоліть між ними не було ніяких контактів
• Кожна цивілізація бачить себе найважливішим центром світу і представляє історію людства відповідно цього розуміння;
• Західна цивілізація виникла в VIII-IX століттях нашої ери. Вона досягла свого зеніту на початку XX століття. Західна цивілізація зробила вирішальний вплив на всі інші цивілізації;

Список цивілізацій:

- Західна цивілізація

- Ісламська цивілізація

- Індуїстська цивілізація

- Синськая цивілізація

- Японська цивілізація

- Латиноамериканська цивілізація

- Православна цивілізація або Російський Світ

- Африканська цивілізація

- Буддистська цивілізація

У новому світі основні відмінності між людьми носитимуть неідеологічний, політичний чи економічний, а культурний характер, при цьому ці відмінності будуть вести до конфліктів між основними цивілізаціями. Цивілізація визначається як людський рід у своїй найвищій формі, а зіткнення цивілізацій виступає у якості міжродового конфлікту глобального масштабу.

Хантінгтон розрізняє конфлікти двох форм:

На макрорівні конфлікти будуть виникати між різними цивілізаціями в рамках:

- різних держав;

- однієї держави;

На макрорівні конфлікти найчастіше виникають між мусульманським та не мусульманським світами. В основі таких протиріч виступають:

- проблеми впливу на формування глобальної політики;

- питання військової, економічної могутності;

- дискримінація спорідненого населення в рамках іншої цивілізації;

- проблема культури.

Культура, що є джерелом економічних та політичних міждержавних протиріч має подвійний характер. Держави різних культур поєднані ідеологією чи історичними обставинами можуть:

а) розпадатися, як Радянський союз, Югославія та Боснія;

б) існувати в умовах підвищеної напруги, як Україна, Індія, Нігерія, Судан

Зіткнення цивілізацій стане домінуючим фактором світової політики. Лінії розламу між цивілізаціями - це і є лінії майбутніх фронтів. Прийдешній конфлікт між цивілізаціями - завершальна фаза еволюції глобальних конфліктів у сучасному світі.

Цивілізація являє собою деяку культурну сутність. Села, регіони, етнічні групи, народи, релігійні громади - усі вони володіють своєю особливою культурою, що відбиває різні рівні культурної неоднорідності.

Зіткнення цивілізацій неминуче тому, що:

• по-перше, розходження між цивілізаціями
• по-друге, світ стає більш тісним.
• по-третє, процеси економічної модернізації і соціальних змін в усьому світі розмивають традиційну ідентифікацію людей з місцем проживання, одночасно слабшає і роль нації-держави як джерела ідентифікації.
• по-четверте, ріст цивілізаційної самосвідомості диктується роздвоєнням ролі Заходу.

Повернутися назад