Реклама від Google

Реклама від Google


Категорія: Всесвітня історія (Шпаргалки)


Багдатський халіфат. Правління Аббасидів


Багдатський халіфат — арабська феодальна держава 8-10 століття, очолювана Аббасидами.

До Багдадського халіфату входили країни Північної Африки, Близького і Середнього Сходу, частина Закавказзя і Середньої Азії.

Розташований на важливих торговельних шляхах, Багдадський халіфат досяг розквіту в 8-9 століттях. Різний рівень економічного та соціального розвитку окремих частин Багдадського халіфату, численні народні повстання. — зумовили розпад Багдадського халіфату наприкінці 10 століття.

Найбільшими містами Аббасидського халіфату окрім Багдаду були Басра, Дамаск та Каїр. Ці міста були найбільшими ремісничими та культурними центрами. Оскільки халіф поєднував в своїх руках світську та духовну владу, то повстання проти існуючих порядків викликані наприклад великими податками чи утисками знаті та чиновників часто ставали також ідеологічними конфліктами і набували форму сектантства, єресей чи відновлення старих (до ісламських) вірувань.

Характерною особливістю суспільства Аббасидського халіфату було тривале існування сильного рабовласницького ладу. Праця рабів, переважно іноземного походження використовувалася не лише в побуті та ремеслах але й в сільському господарстві і особливо в системі штучного зрошування.

Халіф Мутасім (833-842) став формувати гвардію з рабів тюрків. В другій половині 9 на початку 10 сторіччя ця гвардія захопила політичну владу в Аббасидському халіфаті.


********


Аббасиди  — династія арабських халіфів, започаткована Аббасом, дядьком пророка ісламу Мухаммеда. Династія Аббасидів панувала в Багдадському халіфаті з 750 року, після повалення династії Омейядів, до монгольської навали 1258 року.

Правління халіфів Аббасидів у Багдаді був періодом найбільшого розквіту середньовічної мусульманської культури. У масовій свідомості мусульман період Аббасидів є символом колишньої могутності та мусульманської єдності.

Аббасиди сприяли зміцненню феодальних відносин і розвитку внутрішньої та зовнішньої торгівлі, ремесел.

Найзнаменитішим правителем з династії Аббасидів був п'ятий халіф Гарун ар-Рашид. Він вів тривалу війну з Візантійською імперією і здобув у ній перемогу. Деякі частини імперії намагалися здобути незалежність, та Гарун ар-Рашид придушив ці спроби. Незважаючи на війни, він знаходив час на підтримку освіти й мистецтва, яке зазнало впливу перського, грецького, арабського та індійського стилів. Багдад став всесвітнім центром астрономії, математики, географії, медицини, правознавства та філософії.

Пізніше династія втратили колишню владу, і халіфи були тільки релігійними лідерами мусульман, фактичну владу здійснювали везири (міністри). Посилення феодального гніту викликало численні народні повстання проти Аббасидів. У результаті цього династія Аббсидів в 9 сторіччі була ослаблена. Остаточно вона була знищена монгольською навалою — 1258 року. Багдад був спалений армією монгольського, а халіфат перестав існувати.


Категорія: Всесвітня історія (Шпаргалки)
Якщо Ви помітили помилку в тексті позначте слово та натисніть Ctrl + Enter