ТЕМА № 6. Органи управління сільськогосподарськими підприємствами

ТЕМА № 6. Органи управління сільськогосподарськими підприємствами

План

1. Характеристика та основні принципи управлінської діяльності сільськогосподарських підприємств

2. Система органів управління сільськогосподарських підприємств та їх повноваження

3. Правове становище директора державного та комунального сільськогосподарського підприємства

 

1. Характеристика та основні принципи управлінської діяльності с/г підприємств

Управління всіма с/г підприємствами, заснованими на недержавній формі власності, здійснюється на засадах самоврядування. Колективне самоврядування – це сукупність власно-управлінських відносин, що виникають в процесі здійснення своїх функцій відповідними органами управління. Самоврядування здійснюється відповідно до функцій та повноважень органів управління, на основі взаємодії та розмежування компетенції і відповідальності. Організаційною підставою самоврядування є право членства громадян в с/г підприємствах кооперативного типу та право участі – в корпоративних підприємствах. Найбільш важливі норми щодо врегулювання відносин колективного кооперативного самоврядування закріплено в ЗУ “Про с/г кооперацію” і статуті кооперативу, що приймається його установчими (або загальними) зборами. Самоврядування забезпечується шляхом гарантування права кожного члена кооперативу приймати участь в рішенні усіх питань його діяльності, обирати й біти обраним, підпорядкування виконавчих органів вищим, обов’язковістю рішень, прийнятих більшістю голосів на загальних зборах та засіданні правління для усіх членів СГК.

Сутність колективного самоврядування характеризується такими ознаками:

– участь в рішенні усіх найважливіших питань діяльності кооперативу його членів;

– виборність або призначення виконавчих та ревізійних органів, згідно зі статутом;

– дотримання вимог гласності при обговоренні та прийнятті рішень з питань діяльності кооперативу;

– поєднання колегіальності та єдиноначальства при здійсненні своїх функцій органами управління та контролю, де кожен член кооперативу зобов’язаний підпорядковуватися органам управління та посадовим особам.

Право колективного самоврядування здійснюється на основі рівного права на участь в управління справами кооперативу, що належить кожному члену. Згідно зі ст. 3 ЗУ “Про с/г кооперацію” кожен член кооперативу користується на загальних зборах правом одного голосу незалежно від розміру внесеного ним пайового внеску. Таке право не може бути передано іншим особам.

Дотримання правомочностей з управління забезпечується юридичними гарантіями. Юридичними гарантіями дотримання права самоврядування в кооперативі виступають:

– чітке визначення повноважень органів управління та посадових осіб;

–  своєчасне скликання органів управління кооперативу, контрольно-ревізійних органів та дотримання регламенту їх роботи;

– дотримання правил голосування (відкритого, таємного) при вирішенні питань;

– виборність та змінність голови правління та інших органів у терміни, визначені локальними актами (3 роки);

– дотримання належного кворуму при проведенні загальних зборів, засідання правління, спостережної ради, ревізійної комісій

– обрання до органів управління та РК тільки членів кооперативу;

– дострокове відкликання обраних посадових осіб, якщо вони не виправдали довіри колективу.

Управління корпоративними підприємствами також засноване на самоврядуванні і характеризується такими особливостями:

– у загальних зборах АТ та ТОВ приймають участь усі учасники в залежності від розміру участі у статутному фонді. Виключення становлять власники привелійованих акцій, які мають обмежені управлінські права і мають вирішальний голос на умовах, передбачених статутом;

– рішення важливіших питань діяльності товариства здійснюється учасниками товариства в залежності від розміру участі у статутному фонді;

– управління та контроль здійснюється особисто учасниками товариства або призначеними ними представниками.

Управління ФГ здійснює голова господарства за взаємною домовленістю з його членами. Тобто голова є рівноправним членом цього господарства, але в той же час він є повноправним представником фермерського господарства у всіх його відносинах (зовнішніх та внутрішніх).

Управління державними та комунальними с/г підприємствами – це діяльність держави (територіальної громади), її органів, спрямована на організацію виробничих процесів, реалізацію статутних цілей підприємства.

Основні принципи управління державними та комунальними підприємствами:

– поєднання прав власника щодо господарського використання свого майна та участі в управлінні трудового колективу. Надаючи державному (комунальному) підприємству майно та землю держава (територіальна громада) розраховує на певну віддачу – отримання запланованої кількості та якості с/г продукції, прибутку;

– контрактна форма оформлення трудових відносин міністерством (іншим уповноваженим органом) із керівником підприємства, який виступає в ролі уповноваженого власником органу;

– підзвітність керівника підприємства власнику та трудовому колективу. Оскільки директор призначається власником – він підзвітній останньому. Підзвітність директора колективу визначається ГК України (ст. 65) та колективним договором, в якому регулюються відносини між трудовим колективом та адміністрацією. Сторони, що уклали колективний договір, повинні не менше 2 разів на рік звітувати про його виконання на зборах колективу;

– відповідальність органів управління та посадових осіб за результати управління і господарської діяльності, а також відповідальність за законність прийнятих ними рішень, створення умов для належної організації виробництва. У випадку прийняття відповідним державним органом акту, що не виходить за межі його компетенції або суперечить вимогам законодавства, підприємство може звернутися до суду для визнання його недійсним. Збитки, що завдані підприємству внаслідок виконання цих актів, підлягають відшкодуванню державою;

– розмежування форм та методів участі в управлінні – власника майна, уповноважених органів та трудового колективу. Управління в сфері сг-ва за дорученням держави як власника здійснює Міністерство аграрної політики України та його місцеві органи (Головні управління сільського господарства та продовольства областей, управління сільського господарства та продовольства районів). На рівні підприємства уповноваженим органом є директор, який призначається на посаду власником. Власник встановлює компетенцію директора. Компетенція трудового колективу щодо управління справами встановлюється законом (ст. 65 ГК України), статутом підприємства та колективним договором.

 

2. Система органів управління с/г підприємств та їх повноваження

Згідно зі ст. 13 ЗУ “Про с/г кооперацію” вищим органом управління кооперативу є загальні збори його членів. Саме загальні збори правомочні вирішувати найважливіші питання діяльності кооперативу. За своєю юридичною природою рішення загальних зборів мають більшу силу від рішення виконавчих органів. Законом закріплено основні повноваження загальних зборів.

Тільки загальні збори можуть вносити зміни та доповнення до статуту кооперативу, затверджують низку локальних нормативних актів (правила внутрішнього розпорядку, положення); на загальних зборах обираються виконавчі та контрольно-ревізійні органи, а також посадові особи (голова правління, правління кооперативу, члени РК, спостережної ради), визначаються розміри вступного та обов’язково пайового внеску. Загальні збори затверджують річні звіти правління, баланси кооперативу. Вищий орган управління вирішує низку організаційно-правових питань: приймають рішення щодо реорганізації або ліквідації кооперативу, входження його до складу об’єднань. Загальні збори вирішують питання щодо формування особового складу кооперативу (прийом до членів кооперативу).

Загальні збори розглядають питання щодо організації діяльності кооперативу, підсобних виробництв та промислів. Одним з методів цієї роботи є планування, яке відбувається шляхом затвердження загальними зборами плану економічного та соціального розвитку кооперативу. Загальні збори  мають право приймати будь-які інші рішення, пов’язані із статутною діяльністю кооперативу.

Загальні збори мають скликатися правлінням кооперативу щорічно після закінчення фінансового року. Вони можуть скликатися й позачергово за рішенням правління кооперативу або з ініціативи не менше третини членів кооперативу. Правління кооперативу зобов’язане прийняти рішення про скликання загальних зборів і повідомити членів кооперативу про час  і  місце їх проведення та порядок денний не пізніше ніж за 10 днів. Загальні збори правомочні приймати рішення,  якщо  на  них присутні більше половини членів кооперативу.

Правління та голова правління є виконавчими органами кооперативу. Голова кооперативу є одночасно і головою правління кооперативу. Правління – це колегіальний орган управління. Воно обирається у кооперативі, до складу якого  входить не менш як 10 членів, на термін, що не перевищує трьох років.  

В своїй роботі голова та правління кооперативу підзвітні загальним зборам.

Правління кооперативу:

– розробляє і вносить на затвердження загальних зборів напрями розвитку кооперативу;

– скликає загальні збори членів кооперативу і контролює виконання прийнятих ними рішень;

– вирішує найсуттєвіші питання господарської діяльності згідно із статутом;

– вносить на затвердження загальних зборів рішення  про прийняття до кооперативу нових членів та припинення членства;

– укладає трудові договори (контракти) у разі найму на роботу виконавчої дирекції та оцінює її діяльність;

– делегує виконавчій дирекції кооперативу право на прийняття поточних рішень;

– забезпечує збереження майна кооперативу, організовує у разі потреби проведення незалежних аудиторських перевірок;

Правління від імені кооперативу укладає господарські договори на реалізацію сг продукції, обслуговування сг виробництва.

Члени правління працюють переважно на громадських засадах, але статутом може бути передбачена винагорода за їх роботу.

Періодичність проведення засідань правління кооперативу визначається статутом кооперативу. Рішення приймається більшістю голосів за наявності не менш як 2/3 складу членів правління кооперативу.

Правління кооперативу може наймати виконавчого директора для оперативного управління діяльністю кооперативу. Він працює на умовах контракту і не може бути членом кооперативу.

Для контролю за діяльністю виконавчого органу кооперативу може  обиратися спостережна рада. Спостережна рада утворюється за умови, якщо кількість членів кооперативу становить не менш як 50 осіб. Порядок обрання спостережної ради та її голови і прийняття рішень спостережною радою встановлюються статутом кооперативу. Члени спостережної ради не можуть бути членами правління чи ревізійної комісії.

Ревізійна комісія утворюється у кооперативу для контролю за фінансово-господарською діяльністю кооперативу. У кооперативі, до складу якого входить менш як 10 членів, функції ревізійної комісії виконує ревізор. Ревізійна комісія (ревізор) підзвітна загальним зборам кооперативу. РК є спеціальним колективним контрольним органом, робота якого спрямована на перевірку раціональності використання матеріальних коштів, забезпечення збереження власності кооперативу, попередження майнових правопорушень, виявлення фактів їх скоєння. Формами контрольно-ревізійної діяльності є перевірки, ревізії, інвентаризації, експертизи. Повноваження РК визначаються статутом та спеціальним Положенням про РК, що його приймають загальні збори. РК контролює дотримання Статуту. Членами РК не можуть бути члени правління або спостережної ради, матеріально-відповідальні особи, діяльність яких підлягає перевірці з боку РК. Вона має право перевірити правильність використання коштів, вимагати від посадових осіб кооперативу надання відповідних документів, за результатами перевірок виносить пропозиції загальним зборам. При виявленні порушень РК застосовує через правління заходи по відшкодуванню збитків та притягнення винних до дисциплінарної та матеріальної відповідальності.

Органами управління структурних підрозділів с/г кооперативу є збори працівників структурного підрозділу. Зборами обирається бригадир або інший керівник терміном на 3 роки. Збори вносять правлінню кооперативу пропозиції про застосування заохочень та стягнень, керівник підрозділу звітує зборам про виконану роботу. Збираються збори 1 раз на квартал. Керівник підрозділу підпорядковується правлінню та голові кооперативу, а з технологічних питань – також головним спеціалістам підприємства. Види структурних підрозділів: цех, бригада, ланка, ферма, ділянка.

Вищим органом ТОВ є збори учасників, що складаються з учасників або призначених ними представників.

До компетенції зборів учасників ТОВ належить:

1) визначення основних напрямів діяльності ТОВ і затвердження його планів та звітів про їх виконання;

2) внесення змін до статуту;

3) обрання та відкликання членів виконавчих органів та Рк;

4) затвердження річних результатів діяльності товариства, звітів і висновків РК, порядку розподілу прибутків;

5) створення, реорганізація та ліквідація дочірніх підприємств, філій та представництв, затвердження їх статутів та положень;

6) винесення рішення про притягнення до майнової відповідальності посадових осіб товариства;

7) визначення організаційної структури товариства;

8) встановлення розміру, форми і порядку внесення учасниками додаткових вкладів;

9) вирішення питання про придбання товариством частин учасника;

10) виключення з товариства;

11) визначення умов оплати праці посадових осіб;

12) затвердження угод, укладених на суму, що перевищує розмір, вказаний у статуті;

13) прийняття рішення про припинення діяльності товариства;

До компетенції зборів учасників ТОВ статутом можуть віднесенні й інші питання.

Рішення по питаннях 1,2 та 10 приймаються одностайно, решта – більшістю голосів.

Збори учасників скликаються не рідше ніж 2 рази на рік, якщо інше не передбачено статутними документами товариства.

Повноважним вважаються збори, на яких присутні учасники, які володіють у сукупності більше як 60% голосів, а з питань, що потребують одностайності – усі учасники.

Виконавчий орган ТОВ – директор або дирекція. Дирекцію очолює ген. директор. Членами дирекції можуть бути особи які не є учасниками товариства. Дирекція вирішує усі питання діяльності товариства, за винятком тих, що входять до виключної компетенції зборів.

Контроль за діяльністю виконавчого органу ТОВ здійснює РК, що утворюється зборами учасників у кількості не менше 3 осіб.

АТ є підприємство з найбільш складною управлінською структурою.

Вищим органом управління АТ є загальні збори акціонерів. Виконавчий органі – правління (голова і члени). Контрольні органи – спостережна рада та РК. Вищий контроль за управлінською діяльністю здійснює спостережна рада. Контроль за фінансово-господарською діяльністю АТ здійснює РК.

Функції та компетенцію загальних зборів акціонерів можна поділити на організаційні та фінансово-господарські.

1. Організаційні: – засновницькі (створення, реорганізація, ліквідація, створення представництв, філій, дочірніх підприємств); – нормотворчі; – “посадові” (обрання посадових осіб);

2. Фінансово-господарські: – визначення найважливіших господарських питань і затвердження актів (основні напрями діяльності, порядок покриття збитків, затв. плани та віти про їх виконання, звіт правління про річні результати діяльності товариства, звіти і висновки РК, порядок розподілу прибутку тощо).

Рішення щодо зміни статут, припинення діяльності товариства, створення та припинення діяльності дочірніх підприємств, філій та представництв, правомочні при умові подання за них голосів акціонерів, які беруть участь у зборах, з решти питань – приймаються простою більшістю голосів.

Правління здійснює оперативне управління діяльністю АТ. Правління підзвітне загальним зборам. Його роботою керує голова.

Спостережна рада в межах компетенції контролює і спрямовує діяльність правління. В АТ, яке налічує понад 50 акціонерів, створення спостережної ради є обов’язковим. Статутом АТ, або за рішенням загальних зборів на СР може бути покладено виконання деяких функцій, що належать до компетенції загальних зборів (кредитна політика, відкликання голови правління, притягнення до відповідальності). Рада розглядає та аналізує звіти правління, РК, аналізує дії правління щодо інвестиційної та цінової політики, може бути ініціатором позачергових ревізій та аудиторських перевірок товариства. Рада не має права втручатися в оперативній дії правління товариства.

Рада має право отримувати інформацію про діяльність товариства, заслуховувати звіти правління та посадових осіб з питань їх діяльності, залучати до аналізу окремих питань експертів. Засідання правомочні за наявністю 2/3 членів ради. Рішення приймаються більшістю голосів (вирішальним є голос голови). Засідання проводяться щоквартально. Рада підзвітна зборам – надає їм звіти про свою роботу.

Контроль за фінансово-господарською діяльністю правління здійснює РК, яка обирається з числа акціонерів. Членами РК не можуть бути члени правління, спостережної ради та інші посадові особи.

Перевірки фінансово-господарської діяльності правління РК проводить за дорученням загальних зборів, спостережної ради, з власної ініціативи або на вимогу акціонерів, які володіють у сукупності більше як 10% голосів. РК мають бути подані матеріали, бухгалтерські документи, пояснення. Члени РК можуть брати участь з правом дорадчого голосу у засіданнях правління. Без висновку РК загальні збори не вправі затверджувати баланс. РК вимагає скликання позачергових загальних зборів у разі виникнення загрози інтересам акціонерів, виявлення зловживань посадових осіб.

Управління ФГ здійснює його засновник (засновники). Ним має бути дієздатна особа, громадянин України, член ФГ. Не член ФГ не може бути головою господарства.

Головою ФГ є його засновник або інша визначена у статуті особа. Голова фермерського господарства представляє фермерське господарство перед органами державної влади, підприємствами, установами, організаціями та окремими громадянами чи їх об’єднаннями. Голова фермерського господарства укладає від імені господарства угоди та вчиняє інші юридично значимі дії відповідно до законодавства України. Голова є організатором всієї діяльності ФГ, спрямовує діяльність його членів та найманих працівників, несе відповідальність за створення безпечних умов праці, дотримання техніки безпеки, санітарних, протипожежних, екологічних правил ат норм. У випадку виникнення необхідності голова ФГ може тимчасово письмово доручити виконання своїх обов’язків іншій особі, і навіть особі, яка працює за трудовим контрактом (хвороба, відпустка, відрядження). Інші органи управління в ФГ відсутні.

Слід зазначити, що органи управління с/г підприємств кооперативного та корпоративного типів можна класифікувати залежно від юридичної сили рішень, що вони приймають:

–  основні – рішення носять обов’язковий характер. Це переважна більшість органів управління;

– допоміжні – рішення мають рекомендаційний характер. До таких органів слід віднести раду ветеранів, раду афганців, спілку жінок, спортивне товариство тощо, які створюються на добровільних засадах за рішенням самих членів підприємства. Їхній статус визначається відповідним Положенням, що затверджується органами управління підприємством. 

Відповідно до ст. 65 ГК України управління державним (комунальним) підприємством здійснюється відповідно до його установчих документів на основі поєднання прав власника щодо господарського використання майна і участі в управлінні трудового колективу. Управління державним (комунальним) підприємство здійснюється відповідно до статут, який затверджується власником майна.

Для керівництва господарською діяльністю підприємства власник або уповноважений ним орган призначає керівника підприємства.

Трудовий колектив підприємства становлять усі громадяни, які своєю працею беруть участь в його діяльності на основі трудового договору (контракту, угоди) або інших форм, що регулюють трудові відносини працівників з підприємством. Рішення з соціально-економічних питань, що стосуються діяльності підприємства, виробляються і приймаються його органами управління за участю трудового колективу і уповноважених ним органів. Інші повноваження трудового колективу щодо участі в управління справами державного (комунального) підприємства встановлюються статутом підприємства.

До компетенції трудового колективу, наприклад, може бути віднесено:

– вирішення питання про викуп закріпленого за підприємством майна;

– обрання представницького органу – ради трудового колективу;

– участь у вирішенні питань про вступ та вихід підприємства з об’єднання;

– участь у вирішенні питання про матеріальне стимулювання членів трудового колективу.

Представницьким органом трудового колективу може бути рада трудового колективу. Її компетенція, порядок функціонування, порядок прийняття рішень визначаються трудовим колективом відповідно до положень статуту державного (комунального) підприємства.

 

3. Правове становище директора державного та комунального с/г підприємства

Директор державного (комунального) с/г підприємства – це уповноважена власником посадова особа, який довірено управління підприємством.

Відповідно до ст. 65 ГК України у разі найму керівника підприємства з ним укладається договір (контракт), в якому визначаються строк найму, права, обов’язки і відповідальність керівника, умови його матеріального забезпечення, умови звільнення його з посади, інші умови за погодженням сторін. Постановою КМУ “Про застосування контрактної форми трудового договору з керівником підприємства, що знаходиться в державній власності” від 19.03.1993 р. встановлено, що призначення керівника здійснюється Міністерством, відомством або іншим органом, уповноваженим управляти підприємством, шляхом підписання з ним контракту і призначення на посаду. Умови контракту не можуть погіршувати становище директора порівняно із приписами законодавства. Контракт може бути змінений тільки за погодженням сторін.

Порядок укладення контракту, його умови, та порядок призначення на посаду директора комунального с/г підприємства визначається відповідними органами місцевого самоврядування.

Директор самостійно вирішує питання діяльності підприємства, за виключенням тих, що віднесені статутом до компетенції інших органів управління.  Компетенція директора встановлюється у Статуті підприємства і зводиться до наступного:

– без доручення власника він діє від імені підприємства;

– представляє інтереси підприємства в органах державної влади і органах місцевого самоврядування, інших організаціях, у відносинах з фізичними та юридичними особами;

– формує адміністрацію підприємства;

– вирішує питання діяльності підприємства у визначених межах;

– розпоряджається майном підприємства у встановленому порядку;

– укладає правочини (угоди), у т.р. трудові;

– видає довіреності;

– відкриває рахунки в установах банків, розпоряджається грошовими коштами підприємства;

– затверджує штатний розпис підприємства;

– дає вказівки, обов’язкові до виконання підлеглими працівниками;

– видає накази.