1.4.11. Харчові отруєння, джерела, наслідки, профілактичні заходи
1.4.11. Харчові отруєння, джерела, наслідки, профілактичні заходи
Одним із найбільш поширених джерел харчових отруєнь можуть бути продукти, заражені мікробами, що виділяють дуже сильні токсини (отрути білкового походження). Це, в першу чергу, паличка ботулізму. Харчові отруєння виникають при вживанні консервованих продуктів – м’яса, риби, плодів та овочів, заражених спорами цих бактерій, що розвиваються без доступу кисню.
Харчові отруєння проявляються раптово, викликаючи нудоту, блювання, різкі болі в животі (рис. 1.36), підвищується пульс, шкіра стає блідою, підвищується температура тіла. Через кілька годин послаблюється зір, порушується мова та ковтання внаслідок паралічу м’язів носоглотки та гортані. Надалі розвиваються паралічі інших м’язів, в тому числі дихальних, що, як правило, призводить до смерті.
Досить часті випадки харчових отруєнь спричинені токсинами деяких видів стафілокока. Ці бактерії активно розмножуються при звичайній кімнатній температурі на різноманітних харчових продуктах, що не підлягають перед їх споживанням термічній обробці (тістечка з кремом, молочні продукти, паштети, вінегрети). Джерелом зараження таких продуктів можуть бути хворі, що страждають стафілококовими захворюваннями. Профілактика цих харчових отруєнь полягає у суворому дотриманні термінів та умов зберігання готових до вживання продуктів.
Значну групу харчових отруєнь становлять так звані токсикоінфекції – захворювання, спричинені деякими видами кишкових мікробів (сальмонелами).
Вони розвиваються при дії самих живих мікроорганізмів, а не лише їх токсинів.
Необхідно зазначити, що на сьогодні значно почастішали випадки алкогольного отруєння, особливо продукцією сумнівного походження.
Загальні принципи профілактики харчових отруєнь зводяться до наступного:
– будь-які сумніви щодо доброї якості харчових продуктів, готових до споживання, особливо консервованих, необхідно вирішувати на користь власного здоров’я і відмовлятися від їх споживання;
– подібно правилам дорожнього руху, правила особистої гігієни при умові їх суворого дотримання надійно зберігають життя сучасної людини від невидимої токсико-інфекційної небезпеки;
– будь-який сурогат алкоголю – потенційна отрута, тому вживання алкогольних напоїв сумнівного походження – це великий ризик для життя та здоров’я;
– при приготуванні харчових продуктів необхідно їх ретельне миття й суворе дотримуватись правил кулінарної обробки (рис.1.37).
– категорична заборона вживати консервовані продукти із здутих банок.
Лікування харчових токсикоінфекцій проводиться лише в інфекційних відділах лікарень антибіотиками та іншими лікарськими засобами. Хворим харчовими отруєннями потрібно промити шлунок – дають 1,5-2,0 л води, потім подразнюють корінь язика пальцем до появи блювання. Дають в якості проносного 30 мл. касторового масла. Після промивання шлунку хворого потрібно зігріти, дати гарячого чаю. Протягом 1-2 діб не можна вживати їжу.
При отруєнні грибами першу допомогу надають згідно з загальними правилами, як і при інших отруєннях, оскільки проти отрути грибів немає протиотрути.
При отруєнні мухомором виникає посилене слиновиділення, нудота, блювання, звуження зіниць, інколи з’являються порушення серцевої діяльності, які проявляються слабким пульсом. Треба терміново промити шлунок, дати соляне проносне.
Перші ознаки отруєння блідою поганкою виявляються не відзразу, а через 6-12 год. При цьому з’являється біль в животі, нудота, блювання, а на 2-3-тю добу розвивається жовтуха, а часом ниркові та серцево-судинні порушення. Перша допомога при цьому полягає у промиванні шлунку, а потім дають соляне проносне.
Таким чином, головним завданням при наданні першої допомоги є виведення отрути з організму. Перед промиванням або після нього в шлунок вводять активоване вугілля (2-3 столових ложки на одну склянку води) на 5-10 хв. з наступним повним його виведенням. Щоб отрута не всмоктувалась, дають обволікаючі засоби (вівсяний відвар).