Що робити, якщо стресу уникнути все ж таки не вдалося

Що робити, якщо стресу уникнути все ж таки не вдалося

Повільно порахуйте до десяти і зробіть глибокі вдихи; вийдіть із приміщення й усамітніться, змочіть чоло, скроні, руки, не поспішаючи огляніться, і повільно випийте склянку води.

Спокійно дихайте: робіть вдих, видих і затримайте його послідовно на кожен четвертий вдих, потім — на шостий, випийте таблетку аспірину або покладіть під язик валідол.

Прийміть гарячу ванну або хоч опустіть ноги в гарячу воду по щиколотки на декілька хвилин.

Випийте валеріану, відвар трави пустирника, краплі Зеленіна або склянку теплого настою перцевої м’яти (чайна ложка на склянку окропу).

Зробіть зарядку, наприклад, підтягніться (цього не можна робити людям із хворим серцем, тим, хто переїв або вживав спиртні напої).

Дослідження показують, що в багатьох випадках причиною стресу, тяжких захворювань, нещасних випадків і аварій стає так званий мобінг.

Мобінг (англ. to mob — нападати, гнобити, знущатися) — ситуація, коли в трудовому колективі одна або кілька осіб ставляться вороже до певної особи і здійснюють такі дії часто або впродовж тривалого часу (місяці, роки). Мобінг відрізняється від інших конфліктів тим, що тут відсутня рівність сил — сильніша група переслідує слабшого. Це може бути керівник, який переслідує підлеглого, або група працівників переслідує одного. Засоби знущання можуть бути такими: образи, поширення пліток, приниження, лихослів’я тощо. Мобінг може здійснюватися на різних щаблях суспільства, у різних середовищах трудових колективів. Зазвичай такі дії провадяться приховано від оточуючих, без присутності свідків. Усім втлумачується, що жертва сама створює проблеми або що з її психічним здоров’ям не все гаразд. Мобінг є цільовою дією щодо усунення цієї особи, при цьому не всі учасники можуть бути свідомими того, що діється. Що більше жертва потерпає, то більше заохочує переслідувачів до подальшого знущання.

Мобінг особливо поширений у військових частинах. Загальновідомі випадки, коли в армію йдуть здорові хлопці, а повертаються інвалідами на милицях; і не з причин бойових поранень. Командири, які допускають мобінг (дідовщину) в своїх частинах, порушують службові обов’язки. Вони не здатні навести лад і дисципліну в підлеглих частинах, а значить, не відповідають посаді, яку обіймають. Те ж стосується керівників навчальних закладів, трудових та інших колективів. Мобінг — це суспільна небезпека, і його не повинно бути у цивілізованому світі.

Стійкість організму до різноманітних стресових станів є дуже індивідуальною. Деякі люди без усіляких наслідків переносять надзвичайно складні екстремальні ситуації, ніколи не непритомніють, не втрачають сили волі, психологічної рівноваги. Інші вже при незначних екстремальних ситуаціях втрачають витримку і віру в себе. Від чого це залежить

По-перше, індивідуальна чутливість до екстремальних ситуацій зумовлена типом вищої нервової діяльності, що проявляється у характері і темпераменті людини.

Характер — сукупність стійких і психічних властивостей людини, її особистих рис, що виявляються в поведінці й діяльності. Риси характеру дають змогу деякою мірою передбачити поведінку людини в небезпечних ситуаціях.

Темперамент — сукупність психічних особливостей, з яких складається особистість людини й які виявляються в її поведінці, в ступені її життєвої активності.

Існує чотири типи темпераментів: холерик, сангвінік, флегматик, меланхолік.

У табл. 2.4. подано властивості нервово-психічних процесів для різних типів темпераментів:

Таблиця 2.4. Властивості нервово-психічних процесів

По-друге, вмінням володіти собою, керувати емоціями, психоемоційним напруженням. Це означає постійно контролювати свої дії, вчинки, залишатися врівноваженим навіть у найбільш напружених ситуаціях. З огляду на це всіх людей можна умовно поділити на три категорії:

I категорія — люди, що прагнуть до мети, переборюють труднощі. Таких людей — 10—12 %. В екстремальних ситуаціях ця категорія людей, як правило, поведеться адекватно.

II категорія — люди, які, зазвичай, добре виконують свою роботу, але лише під керівництвом лідера (60 % ). В умовах екстремальних ситуацій, якщо лідер втрачений, у них можуть виникнути психічні та фізіологічні розлади, що знижує ефективність їх дій.

ІІІ категорія — люди, які не ставлять перед собою мети і в житті, так би мовити, “пливуть за течією” (23 % ).

В екстремальних ситуаціях піддаються паніці, діють неадекватно.

Щоб загартувати психічний стан, людині потрібно фізично працювати, займатись спортом, гуляти на свіжому повітрі тощо.

Варто зазначити, що існують різноманітні психологічні засоби зняття нервового напруження (медитація): психотерапія, психопрофілактика, психогігієна.

Психотерапія — це терапевтичне використання гіпнозу, коли він є лікувальним і не піддає хворого жодному ризику. Психотерапію можна використовувати при невротичних розладах, які сталися внаслідок надзвичайних ситуацій, для послаблення страху і тривоги.

Психопрофілактика — аутогенне психом’язове тренування, яке має на меті навчити людину свідомо коригувати деякі процеси в організмі, які дають змогу захистити психіку людини від шкідливих дій і “налаштувати” її на переборення труднощів та стресових станів. Його можна застосовувати для відновлення сил перед робочим днем, у перервах, а також після робочого дня.

Щоб зняти почуття тривоги, страху є певні тести, формули. Для більш швидкого відновлення сил після втоми рекомендується використовувати самонавіюва-ний сон, тобто навчитися вводити себе на певний час у сон і самостійно виходити з нього бадьорим. Тривалість навіюваного сну 20—40 хв.

Психогігієна — це мистецтво взаємостосунків між людьми, духовна гармонія людини і природи, комфортні умови побуту, різні види відпочинку.

Найважливішим для людини є її фізичний стан здоров’я, який залежить як від біологічних факторів (спадковості), так і від складного комплексу соціальних, економічних, гігієнічних, кліматогеографічних та інших умов навколишнього середовища.

Під впливом несприятливих факторів рівень фізичного стану здоров’я знижується, а поліпшення умов сприяє його підвищенню.

Основним критерієм фізичного здоров’я варто вважати енергопотенціал знати біосистеми, оскільки життєдіяльність будь-якого живого організму залежить від акумуляції і мобілізації енергії для забезпечення фізичних функцій. Отже, стан фізичного розвитку людини характеризується його антропометричними даними: ростом, масою та ін. Ріст — це процес збільшення кількості та розмірів клітин і тканин організму. Ріст людини, як правило, завершується до 23 років. Найпростіший метод визначення оптимальної маси тіла полягає в тому, що ідеальна маса в кг дорівнює зросту в см мінус 100; інші дані: форма грудної клітки, мускулатура.

Здоров’я людини, опірність її організму до несприятливих умов навколишнього середовища, працездатність значною мірою залежать від харчування. Правильне і раціональне харчування є важливим фактором забезпечення життєдіяльності людини, росту та розвитку організму, запобігання та лікування хвороб, у тому числі й тих, які сталися внаслідок надзвичайних ситуацій, неправильне харчування — причина багатьох хвороб.

Особливу увагу варто приділяти вітамінізованому раціону харчування, яке сприяє опірності імунної системи організму людини до різного роду захворювань.

Вітаміни (від лат. vita — життя) — біологічно активні органічні сполуки, життєво необхідні для організму людини.

Незважаючи на те, що роль вітамінів у життєдіяльності організму є надзвичайно важливою, їхня кількісна потреба дуже мала — здоровій людині достатньо всього декількох сот міліграмів різних вітамінів на добу.

Вітаміни беруть участь у процесах засвоєння всіх поживних речовин, росту та регенерації клітин та тканин, їх недостатня кількість призводить до такого захворювання, як авітаміноз. Характерними ознаками останнього є загальне нездужання, низький опір імунітету інфекційним захворюванням тощо.

Для запобігання та лікування авітамінозу у першу чергу призначаються насичена відповідними вітамінами дієта та вітамінні препарати.

У наш час ученими вже вивчено десятки вітамінів. Вони позначаються великими літерами латинського алфавіту.

Вітамін А знаходиться в продуктах харчування тваринного походження. Зокрема, велику кількість цього вітаміну містить печінка деяких морських риб і тварин, вершкове масло, яєчний жовток, молоко (особливо влітку).

Деякі рослини містять каротин, який в організмі людини перетворюється у вітамін А. Джерелом каротину є овочі та зелень, меншою мірою плоди та ягоди. Недостатність вітаміну А в організмі призводить до хвороби, що відома під назвою “куряча сліпота”.

Вітамін В1 служить для обміну речовин і забезпечує діяльність нервової системи. Його нестача викликає порушення серцево-судинної та імунної систем. У великій кількості знаходиться в зернових і бобових культурах, внутрішніх органах тварин (печінка, серце, нирки). Добова потреба — 2—3 мг.

Вітамін В2 (рибофлавін) – його джерелом є внутрішні органи тварин, м’ясо-молочні продукти. Нестача вітаміну призводить до захворювань очей, шкіри, розладів центральної нервової системи і порушення обміну речовин.

Вітамін С (аскорбінова кислота) — широко розповсюджений у природі, особливо його багато у рослинах, а також у сирих овочах, плодах і ягодах. При термальній обробці втрачається до 50 % вітаміну С. Поступлення вітаміну С повинно бути безперервним. Добова доза, як правило, становить 75—100 мг. При нестачі вітаміну С виникає цинга.

Вітамін D — найбільший вміст цього вітаміну є у печінці риб, великої рогатої худоби, в яєчному жовтку, вершковому маслі, сметані, молоці. В організмі людини вітамін D утворюється під впливом сонячних променів або кварцової лампи. Він сприяє накопиченню в організмі фосфору та кальцію. При недостатній кількості вітаміну D є загроза захворіти на рахіт.

Вітамін РР (нікотинова кислота) — міститься великою мірою в м’ясі, печінці, нирках, серці великої рогатої худоби, яєчному жовтку, крабах, креветках, пшениці, гречці, неочищеному рисі, грибах. Недостатня кількість нікотинової кислоти в організмі може спричинити серйозні захворювання.

Для забезпечення нормального функціонування організму людини впродовж знати доби дорослій людині потрібно до 85 г білків (з них 48 г білків тваринного походження), 100—104 г жирів (у тому числі 30 г рослинної олії) і приблизно 380 г вуглеводів. Загальна енергетична цінність харчового раціону повинна становити: для професій, не пов’язаних з фізичною працею, — 13 474 кДж, для професій, пов’язаних з важкою працею — 19 942 кДж.

Важливим фактором фізичного здоров’я є загартування організму.

Загартування — це підвищення стійкості організму до несприятливих умов деяких факторів навколишнього середовища (наприклад, низької і високої температур) шляхом систематичного дозованого впливу цих факторів на організм.

В основі загартування лежить властивість організму людини пристосовуватись до зміни умов навколишнього середовища, адаптуватись.

Оскільки переохолодження організму є причиною виникнення респіраторних вірусних захворювань, загартування холодом — найважливіше. В організмі, стійкому до низьких температур, тепло утворюється інтенсивніше, що сприяє інтенсивнішому кровообігу і зменшує можливість виникнення інфекційних захворювань та обморожень.

Методів загартування багато: від обливання холодною водою з відра і до загортання в мокре простирадло і теплу ковдру. Але починати взимку моржувати ні з того ні з сього категорично забороняється. Може вийти з ладу терморегуляторна система. Виняток становлять банні процедури — після них цілком доречним є контрастний душ. Він сприяє щільному насиченню тканин киснем, а, крім того, викиду гормону радості — ендорфіну. Звідси й задоволення від лазні. А розпочати загартування доцільно з обтирання мокрим жорстким рушником, миття ніг у холодній воді перед сном.

У своїй знаменитій “Дєтці” П. Іванов, один із засновників загартування організму холодом, дає конкретні поради, як зміцнити свій дух та своє здоров’я.

1. Двічі на день купайся у холодній природній воді, щоб тобі було добре.

2. Перед купанням або після нього, а якщо це можливо, то й водночас із ним, вийди на природу, стань босоніж на землю, а взимку на сніг хоча б на 1—2 хв. Вдихни ротом кілька разів повітря і подумки попроси собі та побажай усім людям здоров’я.

3. Не вживай алкоголю і не кури.

4. Намагайся хоча б раз на тиждень повністю обходитись без їжі і води з п’ятниці (з 18—20 год.) до неділі (до 12 год.). Це твої заслуги і спокій. Якщо тобі важко, то тримайся хоча б добу.

5. О 12-й годині дня в неділю вийди на природу босоніж і кілька разів подихай і подумай, як написано вище. Це свято твого тіла. Після цього можеш їсти все, що тобі подобається.

6. Люби навколишню природу. Не плюй довкола і не випльовуй із себе нічого. Звикни до цього: це твоє здоров’я.

7. Вітайся з усіма скрізь і всюди, особливо з літніми людьми. Хочеш мати у собі здоров’я — вітайся з усіма.

8. Допомагай людям, чим можеш, особливо бідному, хворому, скривдженому, нужденному. Роби це з радістю.

9. Подолай у собі жадібність, лінощі, самовдоволення, користолюбство, страх, лицемірство, гордість. Вір людям і люби їх. Не говори про них несправедливо і не бери близько до серця недобрих думок про них.

10. Звільни свою голову від думок про хвороби, немочі, смерть. Це твоя перемога.

11. Думку не відокремлюй від справи. Прочитав — добре, а найголовніше — РОБИ!

Розповідай і передавай досвід цієї справи, але не хвались і не звеличуйся в цьому. Будь скромним”.

Інші засоби зміцнення здоров’я — ранкова гігієнічна гімнастика, перебування на природі — в лісі, парку, біля моря, у горах.