Принципи гарантування техногенно-екологічної безпеки
Принципи гарантування техногенно-екологічної безпеки
Зважаючи на міжнародну і вітчизняну практику, можна запропонувати такі принципи забезпечення безпеки:
1. Принцип безумовного примату безпеки як найважливішого елемента якості життя і соціального прогресу.Оскільки все більше людей останнім часом не зважає на систему соціальних цінностей, яка передбачає незаперечний пріоритет збереження здоров’я людини вад будь-якими іншими елементами якості життя, виникає проблема гарантії цього пріоритету, його конституювання цивілізованими державами. Проблема екологічної безпеки стає центральним завданням соціальних реформ, найважливішою метою економіки, центральною політичною ідеєю. Якщо безпека — найважливіша характеристика якості життя, вона може виступати як індикатор стану економічної системи і є одним з критеріїв успішності економічної реформи, в основі якої лежить концепція суспільства нового типу, орієнтованого на екологічну безпеку.
2. Принцип прийнятого ризику, покликаний визначити нижню допустиму межу безпеки і верхню межу ризику на основі міжгалузевих і внутрішньогалузевих порівнянь. Наприклад, на базі вказаного принципу пропонується, щоб ризик нової технології був, принаймні, у 10 разів меншим, ніж існуючий.
3. Принцип мінімального ризику (небезпеки) — будь-які витрати на захист людини виправдані: впроваджуються всі технічні доступні заходи захисту, які практично здійснені; рівень небезпеки встановлюється настільки низьким, наскільки це реально можливо. Цей принцип найбільшою мірою відповідає пріоритету безпеки серед інших життєвих благ. Проте, його здійснення може потребувати таких витрат, які будуть завеликими для підприємств і навіть держави. Більше того, цілком вірогідно, що максимальна безпека виявиться недостатньою ще і за технічними причинами: відомо, що стан технологій і реальні технічні рішення не завжди спроможні забезпечити “нульовий ризик”.
4. Принцип послідовного наближення до абсолютної безпеки. Він застосовувався, коли йшлося про оборону та існувала потреба у створенні системи завчасного виявлення нападу стратегічних сил противника. Метод послідовного наближення до абсолютної безпеки може бути реалізований, наприклад, щодо енергетики у вигляді такої схеми. Перший етап: на рівні галузі здійснюється аналіз технічних варіантів досягнення безпеки для різних видів одних і тих же конструкцій технологічного обладнання і його захисту. Причому, чим вище піднімається нормативний рівень безпеки, тим дорожча енергія, одержана на АЕС, а, відповідно, економічнішим є її виробництво за допомогою альтернативних технологій. Уже після цього на народногосподарському рівні аналізують технологічні варіанти енергозбереження, які дозволяють скоротити до мінімуму введення додаткових енергетичних потужностей, у тому числі АЕС. Наступний крок — дослідження варіантів концентрації і розміщення потужностей, які вводяться, забезпечуючи мінімум ризику масштабних аварій. На більш високому — ієрархічному рівні — може провадитись пошук таких структур економіки, які вимагають мінімального розвитку енергетики. Зрештою, якщо з’ясується, що існуюча економічна система суперечить вимогам безпеки, виникає потреба в її реформуванні.
5. Принцип неспіврозмірності економічного і соціального ефектів і безумовний пріоритет останнього.Надзвичайні ситуації не тільки призводять до економічних втрат, але і спричиняють людські жертви, завдають шкоди здоров’ю людини. Оцінити величину соціальних втрат важко, тому що наслідки надзвичайних ситуацій мають, як правило, довготривалий характер. Ще важче привести соціальні втрати до загального знаменника з економічними втратами. Загальне прогнозування втрат на підвищення безпеки не може бути окреслене досить коректно. Тому функціонування економічної системи повинно підпорядковуватись безумовному пріоритету соціального ефекту над економічним, здоров’я і виживання нації — над доходами і прибутками.
Отже, час від часу виникають різні небезпечні ситуації як техногенного, так і природного походження, які відносять до чинників, що дестабілізують внутрішню безпеку нашої держави. І найголовнішим у зниженні цього дестабілізуючого впливу є захист населення від їх згубних наслідків.
У табл. 3.2 подано перелік можливих аварій, катастроф, стихійного лиха та їх наслідків для Львова.
Таблиця 3.2. Можливі аварії, катастрофи, стихійне лихо та їх наслідки на прикладі Львова