15.4. Організація гасіння пожеж на складах ПММ

15.4. Організація гасіння пожеж на складах ПММ

Гасіння пожежі на складах ПММ має бути організовано з урахуванням розмірів пожежі, рекомендацій та оперативного плану гасіння пожежі на конкретному об’єкті.

Відповідальна особа (керівник) гасіння пожежі, насамперед, зобов’язаний:

– організувати розвідку пожежі для отримання інформації про стан резервуарів, систем пожежегасіння та можливі наслідки розвитку пожежі;

– негайно організувати охолоджування водою резервуара, що горить, і сусідніх з ним резервуарів, особливо в місцях передбачуваної установки пінопідйомників;

– підготувати пінну атаку в найкоротший строк, враховуючи, що чим більшою є тривалість пожежі, тим більша ймовірність її поширення на сусідні резервуари;

– атаку необхідно проводити одночасно всіма розрахунковими засобами і безперервно до повного припинення горіння, а інтенсивність подачі піни потрібно вважати вирішальною умовою успішної ліквідації пожежі;

– створити оперативний штаб гасіння пожежі, до складу якого включити керівних інженерно-технічних працівників складу ПММ для постійної консультації і виконання робіт, пов’язаної з технологічними особливостями виробництва;

– призначити відповідальну особу за вживання необхідних заходів з техніки безпеки при гасінні пожежі;

– провести пінну атаку на резервуари, що горять.

Під час гасіння пожеж у резервуарах, насамперед, застосовують стаціонарні (автоматичні) системи пожежегасіння. Повітряно-механічну піну подають в резервуар за допомогою пінопідйомників безпосередньо від стінки резервуара з навітряної сторони, а якщо немає можливості – навісними струменями за допомогою пінопідйомників. Для попередження повторного запалення нафтопродукту в одному резервуарі піну в нього потрібно подавати 3-5 хв або до повної ліквідації горіння в сусідньому резервуарі при зниженій інтенсивності.

Гасіння парів, які просочуються крізь нещільності герметизованих баків, резервуарів, відкритих люків залізничних цистерн або через дихальні клапани резервуарів, необхідно, насамперед, закрити (засунути) кришки люків, кранів і збити полум’я розпиленим або суцільним струменем води, накласти пластир з кошми або мокрого брезенту на місце витоку парів.

Коли пожежа у тарних сховищах, насамперед, потрібно вимкнути рубильник, що живить електроенергією тарне сховище та припинити роботу вентиляційних установок. Щоб пожежа не поширилась на найближчі об’єкти, водяними струменями слід збити полум’я і охолоджувати непошкоджену тару піною або водою.

Вживають заходів, що перешкоджають можливому розтіканню нафтопродукту. Для цього готують пісок та інвентар, за допомогою яких можна буде підняти висоту порога.

При гасінні пожежі тарного сховища траншейного типу, насамперед, треба спробувати завалити траншею снігом, піском, землею вручну або використовуючи техніку – бульдозери, вбиральні машини та інш. В крайньому випадку траншею можна залити водою і потім гасити пожежу повітряно-механічною піною або розпиленою водою.

Гасіння пожежі на відкритих майданчиках зберігання ПММ здійснюють повітряно-механічною піною і розпиленою водою. Паралельно з гасінням пожежі необхідно охолоджувати ще не палаючі бочки, цистерни, що знаходяться у вогнищі пожежі, і вжити заходів до ліквідації або відкочування бочок із зони пожежі.

Коли треба гасити пожежі на об’єктах зливу-наливу необхідно, насамперед, припинити операції зливу-наливу нафтопродукту, відкотити залізничні цистерни будь-яким доступним способом, заздалегідь закривши кришки люків. Якщо горить залізнична цистерна, то, насамперед, необхідно витягнути за допомогою багрів з люка цистерни зливний шланг. Якщо виникла пожежа розлитого нафтопродукту і ємкості, з якої зливають нафтопродукт, то спочатку гасять палаючу рідину, яка розлилася, потім вогонь у зливній ємкості.

Якщо має місце пожежа засобів перекачування необхідно їх негайно відключити і вжити заходів, які перешкоджали б перекиданню вогню на ємкість, що звільняється. Палаючі цистерни, а також і не зачеплені вогнем цистерни потрібно відкочувати із зони пожежі. При гасінні пролитої на підлогу етилової рідини, що горить, використовують повітряно-механічну піну. Етилову рідину в бочках гасять водою і піною. Гасіння проводять з навітряної сторони.

Коли гасять пожежу резервуарів потрібно дотримуватися заходів безпеки. При бойовому розгортанні необхідно враховувати можливість ураження нафтопродуктом, що горить, при його закипанні (переливанні) і викиді на особистий склад і пожежну техніку. Для запобігання небезпеці викиду темних нафтопродуктів необхідно дотримуватися таких правил:

– насоси і автомобілі, підключені до води, слід встановлювати з навітряної сторони не ближче 100 м і з підвітряної сторони не ближче 150 м від резервуара, що горить;

– відповідальна особа за техніку безпеки, повинна стежити за процесом горіння нафтопродукту, станом резервуара, напрямом вітру і при їх змінах повідомляти керівника гасіння пожежі. При можливому викиді нафтопродукту керівник гасіння пожежі подає особистому складу пожежної команди спеціальний сигнал про відхід їх з небезпечної зони;

– коли нафтопродукт закипає потрібно із зони обвалування резервуара видалити ствольники, не припиняючи подачі піни, а потім вжити заходів, що перешкоджали б розтіканню рідини до інших резервуарів. Якщо закипання не припиняється, то перестають подавати піну в резервуар і приступають до гасіння і відкачки рідини, що переливається із обвалування нафтопродукту;

– коли гасять пожежу насосних станцій, перекачувальних ЛЗР і ГЖ, а також закритих тарних сховищ, коли всередину приміщення не можна увійти, ствольники повинні використати простінки між дверима і вікнами для захисту від теплового випромінювання полум’я і можливого його викиду назовні;

– пожежний особистий склад, зайнятий гасінням пожежі, повинен бути забезпечений протигазами, гумовими чобітьми, рукавичками і фартухами.