Основні структурні елементи сучасного громадянського суспільства

Громадянське суспільство має таку
саму структуру, як і суспільство в цілому. Його складають багатоманітні
суспільні відносини — економічні, соціальні, політичні, соціокультурні тощо та
їх суб’єкти, за винятком держави.

Економічною основою, фундаментом громадянського суспільства є недержавна власність на засоби виробництва. Вона може існувати в індивідуальній і колективній формах. Суб’єктами різновидів індивідуальної власності виступають індивіди та домашні (сімейні) господарства. Колективною є власність акціонерних товариств, кооперативів, релігійних і громадських об’єднань та організацій, трудових колективів різних форм господарювання тощо. Наявність у громадян власності на засоби виробництва робить їх незалежними від держави в економічному відношенні. 

Поряд з правом приватної власності
важливе значення для громадянського суспільства має гарантована державою
свобода підприємницької, трудової і споживчої діяльності.

Соціальну структуру громадянського суспільства складають різноманітні соціальні спільності — класові, етнічні,
демографічні, професійні тощо та відносини між ними. Такі спільності є в
будь-якому суспільстві. Особливість громадянського суспільства полягає в
наявності у ньому класів власників засобів виробництва, економічною основою
існування яких є недержавна, передусім приватна, власність. Характерною рисою
соціально-класової структури сучасного розвиненого громадянського суспільства є
переважання в ній так званого середнього класу як прошарку людей з відносно
високим рівнем матеріального достатку.

Первинний соціальний осередок
громадянського суспільства — сім’я. Як соціальний інститут сім’я
характеризується сукупністю соціальних норм, санкцій і зразків поведінки, що
регламентують взаємовідносини подружжя, батьків, дітей та інших родичів. Сім’я
є найбільш сталим інститутом громадянського суспільства, який зберігає певну
автономію стосовно держави навіть у тотально одержавлених суспільствах.

Елементами політичної
структури громадянського суспільства виступають недержавні
політичні інститути, основними з яких є політичні партії, громадські
організації і суспільні рухи, органи місцевого самоврядування, засоби масової
інформації. 

Найважливішим політичним
інститутом громадянського суспільства є політичні партії. Це — добровільні
об’єднання громадян, що виконують у громадянському суспільстві низку важливих
функцій: вираження соціальних інтересів, ідеологічну, політичної соціалізації,
формування громадської думки тощо. Водночас політичні партії є найважливішою
ланкою, яка з’єднує громадянське суспільство з державою; передусім саме завдяки
їм здійснюється представництво багатоманітних соціальних інтересів на
державному рівні. У разі оволодіння державною владою та чи інша партія стає
суб’єктом державно-політичних відносин і в такій якості не виступає інститутом
громадянського суспільства. Це стосується не лише правлячої партії, а й усіх інших
тією мірою, якою вони є носіями державної влади.

Важливим політичним інститутом, за
допомогою якого громадянське суспільство справляє істотний вплив на державу, є
засоби масової інформації. Інститутом громадянського суспільства можуть бути
лише недержавні засоби масової інформації, а саме політичним інститутом вони
виступають тоді, коли виконують політичну функцію, взаємодіючи з політичною
владою, державою.

Структуру духовної сфери громадянського
суспільства складають соціокультурні відносини, а її елементами є школа,
церква, різноманітні культурно-мистецькі заклади — тією мірою, якою вони
виступають як недержавні утворення. Духовне життя громадянського суспільства
характеризується ідеологічною багатоманітністю. Воно несумісне з пануванням
єдиної ідеології, з так званою державною ідеологією, насаджуваною
ідеологізованою державою.

Існують й інші аспекти та елементи
структури громадянського суспільства. У кожному разі йдеться про все те, що
перебуває поза межами держави як політичного інституту, що не є державним.