Особливості тероризму в умовах глобалізації
Грицайчук Н.О.
студентка 3 курсу факультету правової політології та соціології
Національного університету «Одеська юридична академія»
ОСОБЛИВОСТІ РОЗВИТКУ ТЕРОРИЗМУ В УМОВАХ ГЛОБАЛІЗАЦІЇ
Актуальність теми дослідження обумовлена трансформацією ролі
національної держави у сучасну добу, в умовах глобалізації виникає небезпека
підпорядкування національних інтересів окремих держав єдиному (глобальному)
інтересу, що породжує прояви тероризму.
Перш ніж перейти до особливостей прояву тероризму в умовах глобалізації
суспільства необхідно визначити сутність центральних категорій: «глобалізація»,
«тероризм».
Глобалізація, у вузькому розумінні – це процес всесвітньої економічної,
політичної та культурної інтеграції та уніфікації. Перетворення певного явища
на планетарне, такого, що стосується всієї Землі, процес, в ході якого світ
перетворюється, в єдину глобальну систему. Основними наслідками глобалізації є
міжнародний поділ праці, міграція в масштабах усієї планети капіталу, людських
та виробничих ресурсів, стандартизація законодавства, економічних та технічних
процесів, а також зближення культур різних країн [Лалл Дж.
Мас-медіа,комунікація,культура. Глобальний підхід / Дж. Лалл. – К.: К.І.С.,
2002. – С.203]. Це об’єктивний процес, який носить системний характер, тобто
охоплює всі сфери життя суспільства. В результаті глобалізації світ стає більш
зв’язаним і залежним від усіх його суб’єктів. Відбувається збільшення як
кількості спільних для держав проблем, так і кількості та типів інтегрованих
суб’єктів. Що ж до сутності поняття «тероризм», то під ним розуміють суспільно
небезпечну діяльність, як полягає у свідомому, цілеспрямованому застосуванні
насильницьких методів із використанням зброї, захопленням заручників, убивств,
тортур, підпалів будівель, залякування влади та населення або інших зазіхань не
життя чи здоров’я ні в чому не повинних людей та їх майна з метою досягнення
злочинних цілей [Антипенко В. Ф. Поняття тероризму / В.Ф. Антипенко // Право
України. – 1999. – № 2. – С.92]. Це коротка характеристика визначення тероризму
як суспільного явища, бо одного чіткого визначення в наш час немає, нараховують
приблизно сто визначень для цього поняття тому, що існують різні різновиди
терористичної діяльності, починаючи від організованих терористичних груп і
закінчуючи державними терором з метою залякування громадян для посилення
авторитарного, диктаторського режимів, наприклад. Так існують різні причини для
терористичних дій, сюди можна віднести соціальні проблеми, політичні обставини,
та світоглядні, можна окремо виділити радикальний релігійний тероризм. Це можна
вважати основними короткими характеристиками визначенню поняття тероризму.
Можна говорити, що глобалізація певною мірою породила тероризм, але й,
разом з тим, світ потерпає від жорстокості терористичних актів. Відчуття
небезпеки, ризику стало всезагальним та постійним для всього суспільства.
Прикладом масових терористичних актів, які становлять ризик для мирного
існування були теракти 11 вересня 2001 року в США, а також теракти 2013 року у
Волгограді (Російська Федерація).
Слід зазначити, що основними причинами терористичної діяльності у наш
час є політичні та релігій проблеми. Тероризм, став методом боротьби за
національні права та незалежність, прикладом може бути баскська терористична
організація ЕТА, котра здійснила ряд терактів в Іспанії, метою
якої є незалежність Басконії [Горшков А.Ф. Глобальная война с международным
терроризмом // Независимое военное обозрение. – 2005. – №1. – С.7].
Ведеться також релігійний терор, з метою зведенням рахунків на
релігійному підґрунті, базується він на радикально налаштованих релігійних
фанатиках. Найбільш поширеним він є у арабському світі, де дуже часто
мусульмани шиїти ворогують між мусульманами сунітами, що завершується кривавими
жертвами. Також, приводом для тероризму є глобальні бізнесові інтереси певних
країн на певних територіях. Та найбільш активним у веденні терористичної
діяльності є мусульманський світ, котрий не піддається глобалізації у зв’язку з
культурними та релігійними традиціями. Вони пишаються своєю давньою та багатою
цивілізацією і бачать водночас, що у ієрархічні структурі сучасного світу
стоять на нижчому щаблі із Заходом. Переконанні у перевагах своєї культури і в
тому, що їхня релігія є єдиною правильною, вони у відчаї, що у світі
владарюють, задають тон інші. Сила, міць і вплив у сьогоднішньому світ – не в
них, а у Заходу. Реакція на тривалу епоху приниження, гнів стосовно тих, хто
своєю поведінкою досі не дозволяє їм позбутися незаслуженого комплексу
неповноцінності, прагнення відтворити гідність – ось перша причина того збудження,
які породжують екстремістські настрої і тенденції мусульманського світу. Це
одна з досить суттєвих передумов для виникнення терористичного руху. Це було
пов’язано зі швидкими змінами, які відбувались у світі внаслідок глобалізації
як у суспільно-економічній сфері, так і в суспільному житті різних країн і
народів. Під впливом цих кардинальних змін в ісламських суспільствах виникли
течії охоронного характеру, що рішуче виступали проти модернізації та інновації
соціально-політичної сфери життя, яка, за їхньою думкою, підривала самі основи
ісламського світогляду і ладу життя.
Отже, тероризм в умовах глобалізації є важливою проблемою для людства,
адже за останні 10 років було здійснено більше як 6 тисяч актів тероризму.
Протягом останнього десятиліття людських і матеріальних втрат у зв’язку з
терористичними актами зазнали США, Росія, Ізраїль, Палестина, Пакестан, Єгипет,
Іран, Туреччина, Велика Британія та інші країни. Для запобігання тероризму
створюються міжнародні системи антитерористичного співробітництва спецслужб на
придушення терактів. Проте залишається головна проблема – пошуки шляхів
глобальної зміни умов, що породжують тероризм. У процесі глобалізації та
розвитку людського суспільства ряд народів залишаються у пригнобленому стані і
сприймають світовий порядок як явно несправедливий. Тому, потрібно
орієнтуватись не лише на пряму боротьбу з тероризмом, скільки на створення
принципово нових міжнародних структур та порядків, які повинні бути
спрямованими на компенсацію економічно-соціального та політичного розшарування
світу в умовах світової глобалізації.