Структура педагогічної науки та її зв’язок з іншими науками

Структура
педагогічної науки та її зв’язок з іншими науками: філософією, етикою, психологією, соціологією, гігієною, історією

Педагогіка є системою сформованих у процесі її історичного
розвитку різних галузей педагогічних знань. Ця система весь час збагачується, розвивається,
поповнюється новими знаннями.

До педагогічних наук належать:

а) загальна
педагогіка, яка вивчає головні теоретичні й практичні питання виховання,
навчання і освіти, загальні проблеми навчально-виховного процесу;

б) вікова педагогіка (дошкільна, шкільна педагогіка, педагогіка дорослих), що досліджує закони і закономірності
виховання, навчання й освіти, організаційні форми і методи навчально-виховного процесу
стосовно різних вікових груп;

в) корекційна
педагогіка, яка досліджує виховання, навчання та освіту дітей з різними
вадами. Її утворюють: сурдопедагогіка – наука про навчання і виховання дітей
з вадами слуху; тифлопедагогіка – наука про навчання і виховання сліпих і
слабозорих;

г) галузеві
педагогіки (військова, спортивна, вищої школи, профтехосвіти) кожна з яких
розкриває закономірності навчально-виховного процесу у певних сферах життєдіяльності
людини.

До системи педагогічних наук належить також історія педагогіки і школи – наука, що
вивчає розвиток педагогічних ідей і практику освіти в різні історичні епохи.

Наприкінці XX ст. намітився стрімкий розвиток соціальної педагогіки – вивчає закономірності
та механізми становлення й розвитку особистості в процесі здобуття освіти та виховання
в різних соціальних інститутах, а також соціально орієнтовану діяльність освітніх,
наукових, культурних та інших закладів, установ і соціальних служб, які сприяють
формуванню соціальної активності особистості у процесі розв’язання суспільних, політичних,
економічних та інших проблем суспільства.

Педагогіка пов’язана з багатьма науками: філософією, соціологією, етикою,економікою, психологією тощо. Міжпредметні зв’язки
педагогіки з іншими науками дають змогу глибше пізнати педагогічні факти, явища
і процеси.

Філософські
науки допомагають педагогіці визначити мету виховання, правильно
враховувати дію загальних закономірностей людського буття і мислення, забезпечують
оперативною інформацією про зміни в науці й суспільстві, коригуючи спрямованість
виховання.

Психологія вивчає
закономірності розвитку психіки людини, а педагогіка — ефективність виховних впливів,
які зумовлюють зміни у її внутрішньому світі й поведінці. Кожен розділ педагогіки
спирається на відповідний розділ психології.

Соціологія допомагає
у пізнанні таких систем суспільства, як сім’я, школи різних типів, формальні та
неформальні групи, юнацька субкультура тощо, використовуючи фактичний матеріал для
раціональної організації навчання й виховання.

Анатомія і фізіологія людини є основою для розуміння її біологічної
сутності — розвитку вищої нервової діяльності, першої і другої сигнальних систем,
розвитку та функціонування органів чуття, опорно-рухового апарату, серцево-судинної
і дихальної систем.

Економічні
науки дають змогу простежити вплив закономірностей розвитку
виробничих відносин, економічних процесів, навчання й виховання.

Етнологія вказує
на національні особливості людей, які завжди є представниками певних етнічних груп.

Гігієна дітей
і підлітків як галузь гігієни сприяє організації на наукових засадах у закладах
освіти заходів щодо зміцнення здоров’я, фізичного розвитку школярів, трудової діяльності
дітей та підлітків, плануванню будівництва та обладнання навчальних і дитячих закладів
різних типів. Зв’язок педагогіки з медициною став передумовою формування корекційної
педагогіки як спеціальної галузі педагогічного знання, предметом якої є освіта дітей
із вродженими чи набутими відхиленнями в розвитку. У взаємозв’язку з медициною вона
розробляє систему засобів, що дають змогу досягти терапевтичного ефекту й полегшити
процеси соціалізації, компенсувати наявні дефекти.