Репродуктивний стиль, творчий стиль, емоційно-ціннісний стиль

Репродуктивний стиль, творчий стиль, емоційно-ціннісний стиль,
емоційно-імпровізаційний стиль, емоційний-методичний стиль, розмірковувально-імпровізаційний
стиль, розмірковувально-методичний стиль

Репродуктивний стиль навчання

Основна особливість репродуктивного
стилю в тому, щоб передати студентам певні очевидні знання. Педагог просто викладає
зміст матеріалу й перевіряє рівень його засвоєння. Головним видом діяльності науково-педагогічного
працівника є репродукування, що не допускає альтернатив.

У межах цієї моделі враховано тільки
регламентовані чи догматизовані знання. Думок студентів просто не беруть до уваги.
Основу репродуктивного навчання становить система вимог педагога до швидкого, точного
й міцного засвоєння знань, навичок і вмінь. Навчання здійснюється здебільшого в
монологічній формі: “повторіть”, “відтворіть”, “запам’ятайте”,
“дійте за зразком”.

Творчий стиль навчання

Його стержнем є стимулювання студентів
до творчості в пізнавальній діяльності. А також — підтримання з боку педагога ініціатив
своїх підопічних. Педагог добирає зміст навчального матеріалу відповідно до критеріїв
проблемності.

У процесі викладення проблеми науково-педагогічний
працівник прагне вибудувати діалог зі студентами. У цих умовах навчання забезпечує
“контекст відкриття”. Для творчого підходу до педагогічного процесу характерні
такі звертання педагога: “порівняй”, “доведи”, “вибери
головне”, “зроби вибір і аргументуй його”, “запропонуй свій
варіант”, “поясни і зроби висновок”. У разі такого стилю навчання
діяльність студентів має частково-пошуковий, пошуковий, проблемний і навіть дослідницький
характер.

Цей стиль навчання має значні переваги
порівняно з репродуктивним, оскільки стимулює розвиток творчих здібностей.

Емоційно-ціннісний стиль навчання забезпечує
особистісне залучення студентів до навчально-виховного процесу на рівні емпатичного
розуміння й ціннісно-смислового сприйняття навчального матеріалу й духовно-морального
образу самого вчителя. Це можливо тільки в разі емоційної відкритості педагога,
щирому зацікавленні навчальним предметом. Такий стиль передбачає наявність емпатичних
здібностей у педагога, а також уміння організовувати навчально-виховний процес діалогічно.

Результативність цього способу організації
навчання збільшується, якщо педагог організовує взаємини зі студентами на основі
емоційно-довірливого спілкування, співпраці й поваги до кожної особистості. Під
час використання цього стилю найприйнятнішими є такі форми звертання до студента:
“оцініть”, “висловіть своє ставлення, думку, розуміння”, “дайте
своє трактування події, факту, явища”, “образно уявіть, що тут більш цінне
і значуще для вас”, “складіть, придумайте”.

Емоційно-імпровізаційний стиль (ЕІС).
Вчителя з ЕІС вирізняє переважна орієнтація на процес навчання. Пояснення нового
матеріалу такий вчитель будує логічно, цікаво, але в процесі пояснення у нього відсутній
зворотній зв’язок з учнями. Під час опитування вчитель з ЕІС звертається до великої
кількості учнів, в основному сильних, які його цікавлять, опитує їх у швидкому темпі,
задає неформальні питання, але мало дає їм говорити, не чекаючи, поки вони сформулюють
відповідь самостійно. Для вчителя з ЕІС характерне невміння проаналізувати особливості
та результативність своєї діяльності на уроці.

Емоційно-методичннй стиль (ЕМС).
Для вчителя з ЕМС характерні орієнтація на процес і результати навчання, адекватне
планування навчально-виховного процесу, висока оперативність, деяка перевага інтуїтивності
над рефлективністю. Такого вчителя вирізняє висока оперативність, він часто змінює
види робіт на уроці, практикує колективні обговорення. Прагне активізувати дітей
не зовнішньою розважальністю, а справді зацікавити особливостями самого предмету.

Розмірковуючо-імпровізаційний стиль (РІС).
Для вчителя з РІС характерні орієнтація на процес і результати навчання, адекватне
планування навчально-виховного процесу, В порівнянні з вчителями емоційних стилів,
вчитель з РІС проявляє меншу винахідливість у підборі і варіюванні методів навчання,
не завжди може забезпечити високий темп роботи, менше практикує колективні обговорення,
скорочує час спонтанних висловлювань під час уроку, ніж вчителі з емоційним стилем.

Розмірковуючо-методичний
стиль (РМС). Орієнтуючись переважно
на результати навчання і адекватно плануючи навчально-виховний процес, вчитель з
РМС проявляє консерватизм у використанні засобів педагогічної діяльності. Висока
методичність поєднується з невеликим, стандартним набором методів навчання, рідким
проведенням колективних обговорень. Під час опитування вчитель з РМС звертається
до невеликої кількості учнів, дає кожному багато часу на відповідь, особливу увагу
приділяє слабким учням.