Встановлення республіки у Давньому Римі

Встановлення республіки у Давньому Римі

Патриції скинули Тарквинія Гордого і поклали початок республіці. На становлення Римської республіки вирішальний вплив зробили два процеси: боротьба патриціїв і плебеїв і завоювання Римом Італії. 

У римській республіці поєдналися традиції монархії, аристократії і демократії. Продовженням монархічних традицій стала влада виборних консулів, мали свиту з охоронців, був перед у війську і виконували функції жерців. На чолі держави встали два консула, обиралися народними зборами римських громадян на один рік. Вони успадкували від царів символ вищої виконавчої і судової влади в мирний час і командування військами – у воєнний. Зберігачем аристократичних принципів виступав Сенат. У нього входили 300 знатних римських громадян (і патриціїв і плебеїв). Сенат був постійно діючим органом, і жоден закон не приймався без його відома. Також Сенат контролював скарбницю, керував ходом військових дій і від імені держави здійснював зовнішню політику. Втіленням демократичних цінностей було народні збори. З 494 р. до н. е. Вони стали обирати трибунів – захисників прав плебеїв, які могли приймати постанови – плебісцити, що володіли рекомендаційної силою (з III ст. До н.е. прирівняні до законів).

Новим явищем державного устрою Риму періоду республіки стали магістрати – вищі виборні посади, виконання яких було безплатним. Магістрат мав особистою недоторканністю, правовим імунітет на час виконання посади, міг ініціювати законопроекти, народні збори і навіть засідання сенату. Всі посади були терміновими. Після закінчення терміну повноважень магістрати давали звіти перед Сенатом і проходили перевірку.

Перше місце серед магістратів республіки займали 2 консула. Вони мали вищої військової, цивільної та сакральної владою. Слідом за ними стояли 2 претора. Їм надавалася військова влада над міською міліцією, цивільна влада в межах міста Риму і найближчої округи і судова влада

Відмінною рисою ранньої республіки була боротьба патриціїв і плебеїв, яка завершилася вирівнюванням прав до IV ст. до н.е. У 451 р. до н.е. Створено перший звід законів римлян – «Закони XII таблиць», їх домоглися повсталі плебеї. Тепер суд чинився за чітко встановленим нормам і правилам.

З моменту проголошення республіки Рим вів безперервні завойовницькі війни з сусідніми племенами латинян, італіків, греків, колонізовані Південь Італії. Всі громадяни від 17 до 46 років зобов’язувалися за наказом консула з’являтися для участі у військовому поході, озброєні за свій рахунок.