Поняття та предмет права соціального забезпечення

Поняття та предмет права соціального забезпечення

Соціальне забезпечення – це система суспільно-економічних заходів,
спрямованих на матеріальне забез. населення від соціальних ризиків (хвороба,
інвалідність, старість, безробіття тощо).

Соціальне забезпечення як суспільні відносини
щодо матеріальної підтримки осіб, які зазнали соціального ризику, полягають у виплаті
пенсій, допомог, наданні пільг і соціальних послуг, в основі свого існування мають
конкретні, визначені законодавством обставини (дії), а учасниками таких
відносин є – спеціалізовані страхові фонди, державні органи,
комунальні та приватні заклади, що покликані надавати допомогу та догляд таким
особам. Такі відносини не можна визначати лише з огляду на соціальні ризики, які
лежать в основі виникнення у особи права на соціального забезпечення. Фактично такі відносини
матимуть місце при здійсненні (реалізації) особою цього права на соціальне забезпечення.

Право соціального забезпечення
– це система правових норм, які регулюють суспільні відносини з матеріального
забезпечення, надання соціальних послуг за рахунок спеціально створених
фінансових джерел особам, які зазнали соціального ризику.

Під предметом права розуміють сукупність суспільних
відносин, які можна і потрібно врегулювати правом.

Предмет права соціального забезпечення формують відносини:

1. Матеріальні розподільчі (майнові). До них відносять
пенсійні відносини по забезпечення громадян страховими та державними пенсіями,
відносини із забезпечення страховими та державними допомогами, відносини з
надання соціальних послуг непрацездатним, інвалідам та особам похилого віку.

2. Відносини з соціального страхування. Йдеться про коло
осіб, які підлягають обов’язковому страхуванню, визначаються можливості
добровільної участі громадян у страхуванні, розмір страхових внесків,
створення, діяльність та управління фондами соціального страхування,
використання коштів фондів соціального страхування, визначення видів
соціального забезпечення, які надаються застрахованим особам при настанні
страхового випадку. Кошти фондів соціального страхування не державні кошти,
тому всі питання всі відносини по збору та розподілу цих коштів на цілі
соціального забезпечення повинні регулюватись нормами права соціального
забезпечення.

3. Процедурні відносини. Це відносини з приводу встановлення
юридичних фактів, які мають значення при вирішенні питання про право на той чи
інший вид забезпечення.

4. Процесуальні відносини, які виникають з приводу
поновлення порушеного права громадянина на той чи інший вид соціального
забезпечення.

Таким чином, весь комплекс вищевказаних відносин
становить предмет самостійної галузі – права соціального забезпечення