Завоювання шахом Бабури Індії

Завоювання шахом Бабури Індії

На початку XIV ст. Індійський султанат, створений у ХІІІ ст., розпався на безліч ворогуючих між собою князівств. Прагнення верховного правителя — делійського султана — підкорити непокірних князів супроводжувалося жорстокими війнами. Найбільше «уславився» цим султан Ібрахім Лоді. Налаштовані проти нього васали об’єдналися й запросили на допомогу Захіруддіна Мухаммада Бабура — правителя Кабула.

Бабур, маючи сильне військо, оснащене артилерією, у битві поблизу Паніпата (1526 р.) розгромив війська делійського султана. 1526 р. вважають датою заснування держави Великих Моголів, яка проіснувала 200 років. Бабур прийшов до Індії з Моголистану, тому його і всіх, хто був з ним, називали моголами.

Бабур правив недовго. У 1530 р. він помер, а його наступником став син Хумаюн, якому протягом 25 років довелося обстоювати право на державу, створену батьком. У 1556 р. престол успадкував його 13-річний син Акбар.

Отже, У 1526 р. Північну Індію підкорив полководець Бабур. Він був праправнуком завойовника Тимура і далеким нащадком Чингісхана, тому його і всіх, хто прийшов з ним, стали називати моголами (перекручене емон-гол»). Так виникла держава Моголів, влада яких зберігалася в Індії понад два століття, поки країну не завоювали англійці.

Бабур правив усього три роки, був дуже освіченою людиною, обдарованим поетом і тонким цінителем мистецтва. Правитель залишив після себе автобіографію «Бабур-наме», написану простою і чіткою мовою. Цей твір є одним з найцінніших джерел про тогочасні події і світогляд людей.