Види адміністративних процесуальних відносин

3.3. Види
адміністративних процесуальних відносин

Адміністративні
процесуальні відносини характеризуються багатоаспектною і багатовекторною
сферою розгляду і вирі­шення індивідуальних справ публічного значення,
різноманіт­ністю проваджень в управлінській сфері, які відрізняються між собою,
що дає підстави для їх класифікації.

Адміністративні
процесуальні відносини можна поділити на види залежно від: їх змісту, характеру
і мети, рівня зв’язків між сторонами та ін.

За змістом
адміністративні процесуальні відносини можна поділити на: процедурні, судочинні
та деліктні.

Процедурні (управлінські) правовідносини виникають у разі розгляду і вирішення
адміністративної справи з питань забез­печення і задоволення прав і законних
інтересів фізичних і юридичних осіб (видача дозволів, реєстрація діяльності,
реєст­рація транспортних засобів, зброї та ін.), надання адміністра­тивних
послуг тощо.

Судочинні адміністративні процесуальні відносини характе­ризуються тим, що вони
складаються у разі виникнення потре­би захисту прав, свобод та інтересів
фізичних осіб, прав та ін­тересів юридичних осіб у сфері публічно-правових
відносин від порушень з боку органів владних повноважень, їх посадових осіб.
Судочинні адміністративні процесуальні відносини вини­кають із поданням до суду
адміністративного позову як засобу звернення до суду про захист прав та
інтересів у публічно-пра­вових відносинах.

Деліктні адміністративні процесуальні відносини виника­ють у разі розгляду і
вирішення справи про притягнення особи до адміністративної відповідальності,
накладення адміністра­тивних стягнень, а також застосування інших заходів
адміністра­тивного примусу. Наприклад, обмеження або зупинення діяль­ності
суб’єкта господарювання; застосування антидемпінгових заходів тощо.

Залежно від
характеру і мети адміністративні процесуальні відносин можна поділити на:
неконфліктні та конфліктні. За­уважимо, що мета в окремих випадках (бажання
довести істину або правомірність поведінки; ухилення від виконання приписів
закону та ін.) визначає характер адміністративних процесуаль­них відносин.

Не поділяючи в
цілому думку О. В. Кузьменко щодо поділу на неконфліктні та конфліктні
провадження особливо у час­тині їх змісту, слід визнати, що адміністративні
процесуальні відносини дійсно можуть носити як неконфліктний, так і кон­фліктний
характер, оскільки суспільне життя поруч із гар­монійним розвитком громадян не
виключає суперечки, спори, розбіжності у розумінні будь-яких соціально-правових
явищ.

Неконфліктні адміністративні процесуальні відносини скла­даються переважно у
адміністративних провадженнях, де не йдеться про застосування заходів примусу,
оцінку поведінки тієї чи іншої особи, обмеження суб’єктивних прав також. Їх
основною ознакою є вирішення на підставі відповідних доку­ментів тих чи інших
клопотань фізичних чи юридичних осіб.

Конфліктні адміністративні процесуальні відносини вини­кають при вирішенні
адміністративно-правового спору чи спо­ру про право (притягнення до
адміністративної відповідаль­ності, захист порушеного права, розгляд скарги
громадянина), коли потрібно дати правову оцінку поведінки сторін, застосу­вати
державно-владні приписи адміністративного примусу, ви­рішенні справи на користь
певної особи.

За рівнем зв’язків
між сторонами адміністративні процесуаль­ні відносини можна поділити на:
вертикальні та горизонтальні.

Вертикальні адміністративні процесуальні відносини харак­теризуються юридичною
залежністю однієї сторони від другої. Це процесуальні відносини
(взаємовідносини). Наприклад між органами владних повноважень із приводу
розгляду скарги, ви­щестоящим органом (посадовою особою) з приводу неправо­мірних
дій нижчестоящого органу (посадової особи). Такі від­носини виникають із
приводу організації і забезпечення окре­мих видів проваджень, вирішення
конкретних адміністративних справ.

При розгляді заяв,
вирішені справ про адміністративні пра­вопорушення теж неможливо сказати про
повну юридичну рів­ність сторін. Владною стороною при цьому у більшості випад­ків
виступає відповідний суб’єкт владних повноважень. Сам факт надання можливості
органу чи посадовій особі, уповнова­женій вирішувати справу, звільнення від
адміністративної від­повідальності правопорушника при малозначності вчиненого
адміністративного правопорушення (ст. 22 КУпАП), вказує на вертикальні
відносини, які практично виражають юридичну за­лежність однієї сторони від
другої.

Горизонтальні адміністративні процесуальні відносини, це такі, в яких сторони відносно
фактично і юридично рівноправ­ні, не перебувають у підпорядкуванні один одного.
Наприклад, захист у адміністративному суді прав і законних інтересів фі­зичних
чи юридичних осіб.

Зазначені види та
особливості адміністративних процесу­альних відносин певним чином відмежовують
(відокремлюють) їх від цивільного, господарського, кримінального, конституцій­ного
процесів та, відповідно, від їх процесуальних відносин.