Державне управління та публічна політика

Кєрчелаєва А.А.

студентка 2 курсу історичного факультету, кафедри
політології

Донецького національного університету

ДЕРЖАВНЕ УПРАВЛІННЯ ТА ПУБЛІЧНА ПОЛІТИКА (ДЕЯКІ АСПЕКТИ
ФУНКЦІОНУВАННЯ ІНСТИТУТУ ПЕРШОЇ ЛЕДІ В США)

Сьогодні жінки як ніколи володіють широким
спектром прав і свобод. Дуже часто можна побачити жінку не тільки як
домогосподарку, а й як керівника різних структур і навіть держав. В ході
сучасних міжнародних подій і під впливом різних факторів (політичні,
економічні, соціальні, культурні умови) відбувається формування інституту
першої леді.

Інститут першої леді досліджували М. Стерн, А.
Фелікс, К. Ентоні, Б. Гормлі, Б. Віттман, Л. Росс, Б. Каролі, Н. Шведова, які
звертали увагу на біографічні дані дружин президентів США. Серед вітчизняних
дослідників цим питанням займалася І. Набокова (лінгвістичний аспект).
Дослідження цього феномену ускладнюється нестачею інформації та закритістю
нормативних джерел. Поза увагою науковців залишились чимало аспектів розвитку
інституту Першої Леді, особливо у політичній сфері. Відтак, метою роботи є
з’ясування специфіки формування та функціонування інституту Першої Леді та
запозичення зарубіжного досвіду для вдосконалення його функціонування в
Україні.

Поняття «Перша Леді» відносно нове. Вперше воно
було вжито у 1877 р. у зв’язку з інавгурацією американського президента
Резерфорда Хейза стосовно його дружини – Люсіль. У широкий вжиток воно ввійшло
лише з 1911 р. завдяки засобам масової інформації, які почали кампанію з його
популяризації [Ishbel R. The Tafts: An American Family. Clevelend, Ohio, 1964.
P. – 236]. Офіційний статус «Перша Леді» з’явився в 1965 р. у довіднику, що
містить перелік державних службовців конгресу США.

Інститут Першої Леді у своєму розвитку пройшов два
етапи формування: формальний та інституційний. Формування інституту розпочалося
ще з XVIII ст., коли дружини президентів почали виходити з традиційної ролі
господині Білого Дому, стаючи неформальними помічниками та радниками своїх
чоловіків. Важливо зазначити, що спочатку інститут Першої Леді функціонував як
формальність, бо у американського суспільства ще не було сформоване уявлення
про те, ким є Перші Леді, і які обов’язки (функції) вони мають виконувати. Інституціоналізації
інституту Першої Леді посприяла прийнята у 1920 р., легендарна XIX поправка,
яка наділила американських жінок правом голосу, а у президентських дружин
з’явилися нові можливості. Так, дружина Франкліна Рузвельта – Едіт, найняла
першого в історії офіційного помічника дружини президента – особистого
секретаря Белль Хагнер, яка отримала статус урядового службовця. Це було першим
кроком для створення штабу Першої Леді. Зараз це вже повноправна структура, яка
виконує багато функцій.

Мішель Обама – перша в історії США Леді
афроамериканського походження, яка узаконила діяльність штабу. Цьому сприяли
декілька факторів. По-перше – це індивідуальні якості леді, як політичного
актора: «Мішель поєднує в собі, як активність Хілларі Клінтон, так і тягу до
стильного одягу Джекі Кеннеді. Любов до чоловіка, подібну любові Барбари Буш до
президента Джорджа Буша – старшого, міцну хватку Елеонори Рузвельт і готовність
завжди бути поряд з чоловіком, яку демонструвала Ненсі Рейган. При цьому образ
Мішель дуже цілісний, вона як і колишні перші леді, залишиться насамперед
дружиною і матір’ю» [In Support of Presidential Candidate Barack Obama
[Електронний ресурс] – Address by Michelle Obama, wife of Presidential
Candidate Barack Obama. Denver, Colorado: August 25, 2008]. По-друге,
політико-культурне середовище США (консервативні погляди) сприяли утвердженню
та розвитку такого інституту. Так, Перша Леді ставала концептом-еталоном, який
втілював у собі культуру та цінності американців і визнавався соціумом як
взірець для наслідування.

В Україні інститут Першої Леді тільки починає
формуватися. Хоча його вплив на суспільство незначний, проте він є дуже
перспективний. На специфіку його формування саме в Україні впливають такі
фактори: політична та соціально-економічна ситуація в країні, стиль політичної
гри президентів, специфіка української культури (ментальності), особисті якості
Першої Леді.

Так, за часи другого президента України його
дружина, Людмила Кучма, почала впроваджувати перші елементи з американського
стилю, займаючись благодійністю, але саме Катерина Ющенко, дружина третього
президента, має біографію, яка є буквальним втіленням «американської мрії».
Вона намагалася зробити інститут першої леді України таким, як в США.
Займаючись активною благодійністю, вона сприяла просуванню програм пов’язаних з
історичними, археологічними, етнографічними та культурологічними дослідженнями,
охороною історико-культурної спадщини народу України та пошуком знань про
втрачені сторінки історії. На разі дружина першого та четвертого президента
України були аполітичні та не публічні (це сприяло гальмування розвитку
інституту першої леді).

Однією з умов розвитку інституту першої леді є
необхідність публічності самої Першої Леді. Стаючи активними помічницями, вони
мають ставати «міністрами без портфеля», виступати на прес-конференціях,
фокусувати увагу громадськості на нагальних соціальних проблемах (поганих
житлових умовах, охороні здоров’я), займатися благодійністю, підвищувати
рейтинг довіри до своїх чоловіків, зміцнювати позитивний образ країни на
світовій арені. Через це діяльність Першої Леді відчувається не тільки в
особистому та церемоніальному просторі діяльності чоловіка, але і в його
публічній і політичній кар’єрі.

Таким чином, проаналізувавши процес формування і
функціонування інституту першої леді в США можна зазначити, що стратегію
розвитку цього інституту треба перейняти і Україні. Адже сам інститут
неформально буде впливати на встановлення позитивного «емоційного», культурного
фону в країні. Проте, для досягнення такого ефекту необхідно подолати гостру
політичну та соціально економічну кризи, які зараз переживає Україна. За таких
умов діяльність такого інституту просто не буде мати сенсу, адже він
здебільшого впливає на культурну сферу суспільства.