Підготовка та прийняття управлінських рішень в митній службі

Підготовка та прийняття
управлінських рішень в митній службі

Управлінське рішення – це перш за
все мисленнєво-вольовий акт вибору суб’єктом управління того чи іншого варіанту
поведінки системи управління.

У рішенні формулюються цілі та
завдання, що стоять перед об’єктами управління, передбачається міра їх
дозволеного поведінки, визначається, які ресурси необхідні для реалізації цілей
і завдань. Управлінське рішення, таким чином, містить мету і програму
діяльності керованої системи управління. Ось чому саме від якості та
своєчасності прийняття управлінських рішень в митних органах залежить,
насамперед, успіх і неуспіх управління ними.

Управлінські рішення прийнято
класифікувати за різними ознаками. Проте визначальним моментом є умови, в яких
приймається рішення. Зазвичай рішення приймаються в умовах визначеності і
невизначеності (ризику). Умови визначеності, як правило, зумовлюють прийняття
так званих стандартних рішень, умови невизначеності – нестандартних рішень.

Своєчасність рішень в митній
діяльності залежить від стійких позитивних морально-психологічних якостей її
співробітників. Розгубленість в умовах дефіциту часу, нерішучість в оцінках
ситуації призводять до повільність, до того, аби відкласти вирішення питання.
Разом з тим, не потрібна і квапливість у прийнятті рішень. Це може призвести до
порушення законності, інших негативних наслідків. Рішення повинні бути
конкретними і гнучкими. Конкретність – це чітка визначеність змісту рішення.
Особливо важлива чіткість у визначенні завдань, які ставляться перед
виконавцями. Конкретність рішення не виключає, а передбачає його гнучкість, що
забезпечується шляхом вироблення прийнятої лінії поведінки посадових осіб з поданням
певного простору для самостійного реагування на непередбачені обставини, на
будь-які несподіванки. Підготовка, прийняття та реалізація решень якого б виду
ні було потрібне рішення, бажано всю роботу з його підготовки, прийняття та
реалізації вести в певній послідовності, принципова доцільність якої вироблена
теорією і практикою управління.

При підготовці рішення перш за
все необхідно виявити і проаналізувати проблемну ситуацію. Вчасно виявити
проблему – це значить на ранній стадії зрозуміти основне протиріччя між
конкретною метою діяльності митного органу та сформованими умовами для її
реалізації. Матеріали аналізу дозволяють об’єктивно зважити значимість виник
суперечності, виявити його причини і, головне, визначити його ймовірні кінцеві
результати. Таким чином, встановлюються базові проблеми, за вирішення яких
треба братися в першу чергу: проводиться їх ранжування та вибір стратегічного
напрямку їх вирішення, після чого формулюються цілі.

Базові проблеми можуть виявлятися
самостійно керівником митного органу на основі аналізу різноманітної
інформації, з якою йому доводиться мати справу, або задаватися ззовні в
результаті:

Отримання рішення вищого рівня
(наказ, вказівка, розпорядження, план роботи і т.д.), для виконання якого
потрібно застосувати приватне, більш конкретне рішення на своєму рівні.

Надходження від співробітників
(підрозділів), а також з різних відомств, установ та організацій, учасників ЗЕД
та інших приватних осіб різноманітних питань (запитів), що стосуються митної
справи.