Компетенція Європейського Союзу
Компетенція Європейського Союзу. Джерела компетенції
Європейського Союзу
Компетенція ЄС – це сукупність прав і повноважень, які необхідні для
діяльності союзу.
Компетенція ЄС не стала, а поступово розширюється.
Природа компетенції має договірний
характер – держави-члени віддають частину свого суверенітету ЄС.
Принципи реалізації
компетенції ЄС (ст. 5 ДЄС):
– принцип наділення
компетенцією – ЄС має діяти тільки в межах своєї компетенції, наданої йому
державами-членами для досягнення цілей, встановлених договорами. Будь-яка компетенція,
яка не надана Союзу в Договорах, належить державам-членам
– принцип субсидіарності
Суть принципу субсидіарності
полягає в тому, що у сферах, які не належать до його виключної компетенції, Союз
діє лише тоді і настільки, наскільки цілі передбачених дій не можуть бути повною
мірою досягнуті державами-членами на центральному, регіональному або місцевому рівнях,
проте, зважаючи на масштаби і наслідки передбачених дій, можуть бути краще досягнуті
на рівні Союзу. З цього визначення випливає, що субсидіарність обмежена випадками,
коли компетенція Союзу доповнює компетенцію держав-членів. Тобто субсидіарність
означає доповнення.
{lang_content_nav}
принципу субсидіарності розкриває “Протокол
про застосування принципів субсидіарності і пропорційності” (Протокол).
Протокол передбачає покладання на Комісію зобов’язання проводити широкі консультації
для врахування місцевих і регіональних проблем перед внесенням будь-яких законопроектів;
включення до законопроектів пояснення їх відповідності принципам субсідіарності
і пропорційності та надання супровідних документів, які містять обґрунтування фінансових
і юридичних наслідків ухвалення акта Союзу, а також підтвердження необхідності його
ухвалення на рівні ЄС; надання державам-членам і національним парламентам права
на звернення з позовом до Суду ЄС стосовно порушення принципу субсидіарності.
– принцип пропорційності
Дії ЄС за своїм змістом, формою
та інтенсивністю не мають виходити за рамки того, що необхідно для досягнення цілей
Союзу.
Національні парламенти слідкують
за досягненням цього принципу. Вони не можуть контролювати відповідність законопроекту
принципу пропорційності шляхом направлення своїх висновків його розробникам, або
звертаючись з позовом про порушення принципу до Суду ЄС. Такий позов можуть подавати
тільки держави-члени.
Класифікація компетенції ЄС:
· внутрішня компетенція – всі питання, що відносяться до внутрішньої
політики. Реалізується через регламенти, директиви, рішення.
· зовнішня компетенція – СЗППБ, співробітництво з третіми країнами
і гуманітарна допомога, міжнародні угоди тощо. Реалізується шляхом укладання міжнародних
угод.