Інформація як категорія інформаційного права

Інформація як категорія
інформаційного права

Термін “інформація” у перекладі з латинського informatio озна­чає ознайомлення, викладення, роз’яснення.

У загальному розумін­ні інформація – це певні відомості, сукупність певних даних, знань.

У філософський
науці прийнято виділяти два аспекти існування інформації як субстанції.

По-перше,
це внутрішня інформація, яка є мірою
організації або впорядкованості системи чи процесу, їх внутрішньою
характеристикою. Наприклад, цикли життєдіяльності людини, тварин і рослин
регулюються певними внутрішніми механізмами.

По-друге,
це зовнішня інформація, яка
безпосередньо пов’язана з процесом відображення як у матеріальному, так і в
нематеріальному світі. Якщо предмет зазнає певних змін, що є результатом
(відображення) впливу іншого предмета, то перший предмет стає носієм інформації
про другий предмет.

Н. Вінер
розглядав інформацію як специфічну субстанцію, стверджуючи, що «інформація – це
і не матерія, і не енергія». Його ідеї стали основою наукової концепції, яка
розглядає інформацію як основу всього існуючого, першопричину всіх явищ і
процесів.

Так, І. Й.
Юзвишин сформулював поняття інформації як “генералізаційно єдиної первинної
субстанції Всесвіту”. За цим підходом усі відносини між будь-якими
об’єктами та елементами (від окре­мих атомів та частинок до галактик і Всесвіту
в цілому) грунтують­ся на процесі обміну інформацією. Отже, й сама інформація є головним ресурсом розвитку
як у мікро- так і в макросвіті, головним ресурсом розвитку людства.

Основним
призначенням інформації є задоволення інформацій­них потреб окремої людини,
суспільства та держави. Саме людина є кінцевим споживачем будь-яких даних і
відомостей і завдяки своєму мисленню здатна перетворити сукупність даних на те,
що вважається інформацією.

Основним нормативно-правовим
актом, що регулює питання інформаційних відносин в Україні, є Закон України “Про
інформацію“, у якому зазначено, що інформація це будь-які відомості та/або дані, які
можуть бути збережені на матеріальних носіях або відображені в електронному
вигляді.

Поняття
інформації, визначене в Законі України “Про інформа­цію”, відтворюється і
в Цивільному кодексі Укра­їни (ЦК). Згідно з нормою ч. 1 ст. 200 ЦК. “ Інформацією є будь-які відомості та/або дані, які можуть
бути збережені на матеріальних носіях або відображені в електронному вигляді.
“

У Законі
України “Про телекомунікації” дано дещо інше визна­чення поняття
“інформація”, яке значно розширює і конкретизує пе­релік форм подання
інформації, яка може бути об’єктом правовідно­син. Згідно зі ст. 1 цього
Закону, інформація – це “відомості, подані у вигляді сигналів, знаків,
звуків, рухомих або нерухомих зображень чи в інший спосіб”.