Скинення плантагенетів

Скинення плантагенетів

Річард II  останній з династії Плантагенетів, онук короля Едуарда III, син Едуарда Чорного принца.

Річард народився у Бордо — його батько воював у Франції у Столітній війні. Коли Чорний принц помер 1376 р., ще за життя Едуарда III, малолітній Річард отримав титул Принца Уельського, та ще через рік успадкував трон свого діда.

У 1381 р. почалось Селянське повстання, і Річард у 14-літньому віці взяв участь у переговорах з повстанцями.

У 1399 р. Річард оголосив про конфіскацію спадщини свого дядька, герцога Ланкастерського Джона Гонта, у його сина Генріха Болингброка, за рік до того відправленого у вигнання за виступ проти короля. У травні 1399, скориставшись відплиттям Річарда до Ірландії для приборкання непокірних феодалів, Генріх Болингброк, двоюрідний брат Річарда, повернулося у Англію і скинув його, ставши королем Генріхом IV (1399-1413). Річарда змусили відмовитися від корони та парламент підтвердив його скинення і визнав монархом Генріха IV – як за правом завоювання, так і для “реформування королівства”.

Колишній король опинився у темниці в замку Понтефракт, де помер приблизно 14 лютого 1400 р. при нез’ясованих обставинах. За одними даними його уморили голодом. Річард був похований у замку Ленглі, тільки після смерті Генріха IV в 1413 новий король, Генріх V, велів перенести його останки в Вестмінстерське абатство.

Його повалення поклало край правлінню прямий галузі династії Плантагенетів.