15. К. Хаусхофер концепція «панрегіоналізму»
К. Хаусхофер та його концепція «панрегіоналізму»
Карл Хаусхофер (1869-1946), близький до верхівки фашистської Німеччини. Більшість праць він друкував у редагованому ним же журналі «Geopolitik» (пізніше перейменованому в «Zeitschrift fur Geopolitik»).
Геополітична доктрина К. Хаусхофера базувалася на планетарному дуалізмі: протистоянні морських (таласократії) і континентальних (телурократії) держав. Майбутнє Німеччини як великої держави бачилось у створенні «континентального блоку» або осі Берлін-Москва-Токіо. Базуючись на ідеї великих просторів, К. Хаусхофер дійшов висновку про необхідність поділу світу вздовж меридіанів на глобальні економічні регіони. Цей новий геополітичний поділ дістав назву панрегіоналізму. Виділення панрегіонів мало грунтуватися на об’єднанні держав на основі спільних соціально-політичних та економічних проблем.
Панрегіони Хаусхофера були не просто економічними блоками. Вони мали на увазі об’єднання держав, виходячи із спільності соціально-політичних та економічних проблем, хоча на практиці здійснювалося панування одних країн над іншими.
У своїй першій панрегіоналістській моделі Хаусхофер поділив світ на три з півночі на південь орієнтованих панрегіона, кожен з яких складався з ядра і периферії:
– Пан-Америка з ядром у США,
– Євро-Африка з ядром в Німеччині і
– Пан-Азія з ядром в Японії, в периферію включалася і Австралія.
Кожен панрегіон потенційно володів економічною самодостатністю. Ця географічна структура була цікава тим, що вона включала величезні функціональні регіони навколо кожного центральної держави, хрест-навхрест перетинаючи регіони, багаті природними ресурсами, широко охоплюють земну кулю. Кожен панрегіон включав частину арктичного простору, зони з помірним і тропічним кліматом. З моделі зовсім було незрозуміло, яку роль у ній відіграє СРСР.
Пізніше Хаусхофер пропонував як один з варіантів розвитку геополітичних подій чотирьохчленний поділ світу. Четвертим панрегіоном стала Пан-Росія з її сферою впливу в Ірані, Афганістані та на Індостані. Значна східна частина СРСР у цій схемі входила до складу Східно-Азіатської сфери Зростання впливу у світовій економіці та геополітиці США і СРСР зробив поняття папрегіонов тимчасово неспроможним. Однак із закінченням різкого домінування США у світовій економіці, а потім розпадом світової соціалістичної системи спочатку економічні блоки, а згодом навіть панрегіони повернулися у світову практику.