Механізм «просунутого співробітництва» в ЄС

Механізм «просунутого співробітництва» в ЄС

Стаття 20 ДЄС

1. Держави-члени, що прагнуть запровадити посилену співпрацю між собою у сферах, що не належать до виключних повноважень Союзу, можуть використовувати його установи та здійснювати ці повноваження, застосовуючи відповідні положення Договорів з урахуванням меж та відповідно до детальних положень, викладених у цій статті та статтях 326-334 Договору про функціонування Європейського Союзу.

Посилена співпраця спрямована на те, щоб досягти цілей Союзу, захистити його інтереси та посилити процес його інтеграції. Ця співпраця відкрита всім державам-членам у будь-який час.

2. Рада ухвалює рішення, що дозволяє посилену співпрацю як крайній засіб у разі, якщо вона встановлює, що Союз, як ціле, не може досягти цілей такої співпраці протягом розумного строку, і за умови, що у такій співпраці візьмуть участь щонайменше дев’ять держав-членів.

3. Всі члени Ради можуть брати участь в обговореннях, але в ухваленні рішень беруть участь лише члени Ради, що представляють держави, які беруть участь у посиленій співпраці.

Стаття 326-334 ДФЄС

Така співпраця не шкодить внутрішньому ринку або економічній, соціальній та територіальній єдності. Співпраця не створює перешкод або дискримінації в торгівлі між державами-членами та не спотворює конкуренцію між ними.

Будь-яка посилена співпраця поважає компетенції, права та зобов’язання держав-членів, що не беруть у ній участі. Ці держави-члени не повинні ускладнювати її реалізацію для держав-членів, що беруть участь у співпраці.

Запроваджуючи посилену співпрацю, вона має бути відкритою всім державам-членам, за умови, що вони відповідають умовам участі, встановленим дозвільним рішенням.

Комісія та, якщо доцільно, Верховний представник Союзу з питань закордонних справ та політики безпеки регулярно інформують Європейський Парламент та Раду про розвиток посиленої співпраці.

Дозвіл провадити посилену співпрацю надається Радою за пропозицією Комісії та після отримання згоди Європейського Парламенту.

Особливості компетенції ЄС у сфері внутрішнього ринку

Внутрішній ринок – це економічний простір ЄС без внутрішніх кордонів на якому забезпечуються 4 основних свободи:

– вільний рух товарів (держави-члени не можуть приймати митні або податкові фіскальні заходи, які будуть обмежувати імпорт або експорт товарів);

– вільне пересування осіб (громадянин ЄС може безперешкодно рухатись між країнами Союзу з метою проживання, роботи, навчання);

– свобода пересування послуг (особам дозволено займатись самостійною економічною діяльністю, вільно переміщатись між країнами Союзуі здійснювати цю діяльність на постійнійчи тимчасовій основі);

– пересування капіталів і платежів (досить важливе значення для інвестицій)