Трибунал Суду ЄС: склад і компетенція

Трибунал Суду ЄС: склад і компетенція

Трибунал Суду ЄС розглядає в межах своєї юрисдикції справи по першій інстанції. Або в касаційному порядку справи, дозволені спеціалізованим судом.

Основною метою створення Трибуналу було розвантажити Суд від надмірної кількості справ, створити ще одну інстанцію з метою посилення захисту прав та інтересів осіб, що дало змогу Суду зосередитись на питаннях однакового застосування права ЄС в країнах-членах ЄС, а також його тлумачення.

До складу Трибуналу входять 28 суддів, які призначаються на 6 річний термін із правом повторного призначення на цю посаду за спільною згодою урядів держав-членів.

Судді призначаються з числа осіб, незалежність яких не підлягає сумніву, і які мають кваліфікацію, необхідну для призначення на найвищі судові посади у відповідних країнах або які є компетентними юристами.

Члени Трибуналу можуть залучатися до здійснення функцій генерального адвоката.

Роль генерального адвоката полягає в тому, щоб публічно, з повною неупередженістю і повною незалежністю, представляти вмотивовані висновки по деяких справах, внесеним на розгляд Трибуналу, в цілях сприяння останньому у виконанні його завдання.

Член Трибуналу, залучений до здійснення функції генерального адвоката в якій-небудь справі, не може брати участь в ухваленні рішення по цій справі.

Кожні 3 роки відбувається оновлення половини складу суду. Судді обирають з-поміж себе голову Трибуналу, а також голів судових палат терміном на 3 роки.

Структурно Трибунал поділяється на 8 судових палат, які функціонують у складі 3 або 5 суддів. Особливо важливі чи складні справи можуть розглядатись Великою Палатою, що складається із 13 суддів, або навіть у повному складі Трибуналу (28 суддів). Більшість справ слухаються палатою у складі 3 суддів.

Трибунал має власний секретаріат, однак для адміністративних чи мовних потреб він використовує служби Суду ЄС.

До юрисдикції Трибуналу належить розгляд таких справ у якості першої інстанції:

– позови фізичних і юридичних осіб щодо дій чи бездіяльності інституцій, органів чи агентств ЄС;

– позови держав-членів ЄС проти Європейської Комісії;

– позови держав-членів ЄС щодо актів Ради ЄС у сфері допомоги державам;

– патентні спори;

– розгляд апеляції з питань права щодо рішень Суду публічної служби ЄС, а також інших спеціалізованих судів чи трибуналів ЄС.