Теорія групової політики
Теорія групової політики
Родоначальником групової теорії політики був видатний учений А. Бентлі.
Основою теорії є поняття інтересу, яке наближене до ідеї плюралізму інтересів. Власне інтерес об’єднує людей за певних умов. Причина об’єднання в групу — прагнення до самовираження й пошук особистого та колективного захисту. Групи дбають про свої інтереси так, як це роблять індивіди. Виходячи з цього, деякі політологи розглядають політичну систему як сплетіння груп індивідів, котрі намагаються досягти певних благ.
А. Ф. Бентлі, «група – це об’єднання громадян, що розглядається не як абстрактна фізична одиниця суспільства, а як масова діяльність…. Немає такої групи, в якій не було б свого інтересу. Груп без інтересу не існує.
Суспільство – це сукупність різноманітних груп інтересів, а їх кількість обмежується лише одним показником – інтересами, за якими вони створені і діють»
Дослідження груп показало, що між державою і партіями, з одного боку, і суспільством – з іншого функціонують неурядові, неофіційні, а часто неформальні співтовариства, які створюють розгалужену структуру зв’язків і відносин, мають широкі можливості.
Головне їхнє завдання – перетворити один вид влади або впливу в іншій – політичний.