Мораль і політика. Макіавеллізм

Мораль і політика. Макіавеллізм

Політика – це насамперед цілі і завдання, які ставлять суспільні класи в боротьбі за свої інтереси. Гуманістична роль політики в суспільстві забезпечується через її орієнтацію на норми моралі.

Політика, яка не підтримується соціальною і індивідуальною мораллю, приречена на поразку, а безчесний політик, що переслідує не загальнозначиму, а своєкорисну мету – фігура, яка швидко покидає політичну арену.

Мораль виступає у вигляді певних норм, принципів, категорій та ідеалів, на основі яких громадськість й особистість оцінює людську поведінку та явища політичного, соціального і духовного життя.

Моральна свідомість суспільства беззаперечно взаємодіє і переплітається з політичною свідомістю, санкціонує та засуджує мотиви і результати політичного курсу, який реалізовується, показує особисті якості політичних акторів та визначає міру їх моральності.

Мораль регулює поведінку особистості як в стандартних, так і в досить складних ситуаціях, де не існує точних зразків поведінки, тому суть моралі розкривається в тому, що людина особисто повинна приймати ті чи інші рішення, самостійно формувати мотиви певного вчинку і відповідати за його можливі наслідки.

Хоча інколи бувають випадки в політичній діяльності, коли політичному актору для досягнення своєї чи загальнозначимої мети просто необхідно переступати через норми моралі і моральні принципи. Як говорив Н. Мак’явеллі, «мораль – це лише інструмент, яким досвідчений політик повинен уміти спритно і вчасно користуватися.»

В загальному мораль спрямована на забезпечення гуманних основ для розвитку кожного індивіда. Політичні ж погляди визначаються, перш за все, інтересами суб’єкта політики (класу, партії, великої соціальної групи, нації, держави).

Таким чином, політика може бути моральною й аморальною, але вона ніяк не може бути безморальною, оскільки вона завжди зачіпає конкретні інтереси людей, систему їх цінностей і цілей.

Політик, який бере до уваги моральні принципи, який виховується на цих принципах, ніколи не дозволить ні собі, ні оточенню бути байдужим до загальнонаціональних, загальнодержавних, загальнолюдських проблем.

Мораль формується під виливом політики, тому вона безпосередньо зв’язана з нею і служить політичній меті.

Макіавеллізм – схема політичної поведінки, що зневажає нормами моралі для досягнення політичних цілей. Термін пов’язаний з іменем італійського політичного діяча й письменника І. Макіавеллі (1469-1527), прихильника сильної державної влади. Відмінною рисою макіавеллізму, його підставою є теза «ціль виправдовує кошту», коли заради досягнення поставлених цілей уважаються виправданими й прийнятними будь-які кошти, включаючи віроломство, підступництво, жорстокість, обман політичного супротивника.