Типологія та структура політичних відносин
Типологія та структура політичних відносин
Термін “політичні відносини” досить розповсюджене в політичній науці й використається для характеристики особливого роду зв’язків, які складаються між людьми в політичному процесі.
Політичні відносини – взаємодія суб’єктів політики і влади, де відбувається їх об’єднання або роз’єднання, передача ідей, поглядів, обмін ресурсами (впливом, інформацією, знаннями та ін.), передача вольових устремлінь від одного суб’єкта (активного) до другого (пасивного).
Типологія політичних відносин:
1) за характером соціальних суб’єктів — міжнародні; міжнаціональні; між соціальними групами; між особами (індивідами, лідерами);
2) за організацією соціальних суб’єктів політики— міждержавні; міжпартійні; між громадськими об’єднаннями; державно-партійні та ін.
3) за характером відносин між суб’єктом і об’єктом політики — відносини панування; підкорення;
4) за характером різних сфер політичної влади— законодавчі, управлінські, судові;
5) між світовими політичними структурами – міжурядові, сформовані національними урядами; неурядові організації, що складаються з національних організацій та асоціацій;
транснаціональні організації, які створюються індивідами;
6) за територіальною спрямованістю — у масштабах політичної системи однієї країни; у глобальному масштабі між політичними системами різних країн;
7) за механізмом формування і прояву — стихійні; свідомі.