Інформаційні технології агітаційно-пропагандистського типу

Інформаційні технології агітаційно-пропагандистського типу

Інформаційні технології агітаційно-пропагандистського типу в цілому спрямовані на контроль за свідомістю і поведінкою людей. Застосовувані при цьому прийоми і техніки інформування та комуніціювання з громадською думкою в кінцевому рахунку орієнтовані на штучне конструювання як політичних реакцій, так і запитів населення. У цьому сенсі найбільш типовими способами і прийомами інформування, відповідним таким цілям і характеру агітації і пропаганди, є дезінформація і фальсифікація відомостей, а також маніпулювання свідомістю реципієнтів.

Прийоми дезінформації широко використовуються не тільки в сфері міждержавних відносин як прикриття справжніх цілей тих чи інших країн, а й на внутрішньому політичному ринку у вигляді брехливих повідомлень про наміри конкурентів і відомостей про неіснуючі у них цілі.

Дезінформація може виступати складовою частиною маніпулятивних технологій як особливого виду інформаційного впливу, спрямованого на приховування комунікатором власних цілей.

Залежно від цілей ретельно приховуваного керування мисленням і поведінкою контрагента вибираються і відповідні інформаційні прийоми, наприклад, уривчасте і вибіркове інформування, коли реципієнту дається неповна інформація про події, а також “вал інформації”, що не дозволяє людині відрізнити істотне від несуттєвого.

До найбільш показовим прийомам маніпулювання можна віднести і клішованість інформації, тобто використання готових образів, значень і стереотипів, що не вимагають смислової обробки і тому викликають однозначно програмовану реакцію. Такі клішовані образи, часто використовують для розпалювання соціальної, національної та релігійної ворожнечі між людьми.

Найбільш характерними і широко використовуваними прийомами і техніками маніпулятивного типу є “навішування ярликів“, тобто присвоювання окремим особам або їх діям однозначно позитивних чи негативних оцінок.

Основні засоби маніпуляції суспільною свідомістю є:

1. Мовні – використання певних штампів, термінів, ідеологічних та політичних кліше.

2. Немовні – блокування чи затримання “невигідної” інформації, викладання інформації у сприятливому для себе контексті.

3. Активні – насадження стереотипів і цінностей.

4. Пасивні – фрагментарність інформації.

Особливого значення маніпуляція набуває з удосконаленням інформаційних технологій, які суттєво розширюють спектр застосування маніпулятивних стратегій і тактик.

Сприйняття повідомлень залежить від подання інформації.

Графічні засоби організації тексту сприяють його чіткій візуалізації та розставляють акценти повідомлення, підсилюючи його певні частини.

Так, ЗМІ використовують мову жестів як засіб маніпулювання свідомістю адресата, розміщуючи фотографії, яким притаманне певне оцінне значення невербальної поведінки об’єкта (наприклад, усмішка, відкриті долоні, стиснуті кулаки). Як правило, невербальні елементи підтверджують оцінку, що міститься у вербальній частині повідомлення, роблячи її більш ефективною.