Стратегії поведінки держав на інформаційному ринку

Стратегії поведінки держав на інформаційному ринку

Першорядним фактором, від якого залежить зміст інформаційних технологій, є стратегії і тактики поведінки на інформаційному ринку.

– Ініціація масової підтримки населенням поставлених державою цілей і мобілізація широких соціальних верств на їх реалізацію (стратегія “спонукання”);

– Інформування суспільства про власну позицію, прийнятому з того чи іншого питання рішенні, але без активізації зусиль щодо його виконання (стратегія “підтримки комунікації з громадськістю”);

– Поширення вказівок підлеглим низовим структурам і органам управління для реалізації рішень, що мають службовий характер (“рольова” стратегія);

– Контроль за реалізацією прийнятих і вже здійснюваних рішень (стратегія “контролю”);

– Координація активності державних, політичних і громадських організацій та об’єднань при обговоренні тих чи інших соціальних проблем (стратегія “підтримки балансу сил”);

– Створення позитивного іміджу політичного режиму і типу правління і, відповідно, критика опозиції (стратегія “конструювання іміджу”);

– Відволікання громадської думки від обговорення невигідних режиму соціальних проблем (“відволікаюча стратегія”).

У нестабільних же, критичних для режиму умовах, як правило, формуються принципово інші стратегічні наміри (наприклад, передбачають інформаційне забезпечення боротьби із зовнішнім ворогом і т.д.).