Феномен «дзеркальних образів» в політичному конфлікті

Феномен «дзеркальних образів» в політичному конфлікті

У ході конфлікту його учасники сприймають і оцінюють одні й ті ж події настільки різним чином, що їх сприйняття та оцінки часто набувають дзеркальний, тобто діаметрально протилежний, характер з яскраво вираженою негативною емоційною оцінкою протилежної сторони. Цей феномен отримав назву «дзеркальних образів».

Як наслідок «дзеркальних образів», у сторін з’являється тенденція вважати, ніби їх інтереси і цілі не збігаються в більшій мірі, ніж насправді. Це веде до подальшого розширення і поглиблення конфлікту. Причому учасники схильні посилювати наявні відмінності та ігнорувати наявність загальних моментів.

Перебуваючи в стані конфліктних відносин, учасники ігнорують той факт, що негативні образи одного боку впливають на образи іншої, посилюючи їх ворожий характер. Раціональні аргументи в таких умовах діють погано. Американський дослідник Ю. Бронфенбреннер, описуючи «дзеркальні образи» в радянсько-американських відносинах періоду «холодної війни», показав, що кожна сторона представляла розгорнуту аргументацію на підтримку свого образу, і це в ще більшому ступені посилювало яскраво виражений негативний характер, вже наявних у неї образів протилежної сторони.

Якщо між сторонами до конфлікту існували дружні стосунки, то в розпал конфлікту колишні позитивні образи один одного різко змінюються на негативні.

У міру наростання напруженості в учасників конфлікту виникає відчуття, ніби протилежна сторона має більшу свободу у виборі дій. Тому кожен з них сприймає власні дії як відповідні, вимушені, в той час як дії протилежної сторони вважає провокаційними, більше того, ретельно і підступно спланованими. Логіка обох учасників будується за принципом: ми так вчинили, бо були змушені зробити це, для нас не було альтернативи, а у протилежної сторони був вибір, але вона пішла на загострення відносин.