Процедура складання анкети і вимоги до формулювання питань для опитування
Процедура складання анкети і вимоги до формулювання питань для опитування
Анкета — упорядкований за змістом і формою набір питань та висловлювань, що вміщені на одному чи кількох аркушах паперу. Анкетою не можна назвати будь-який перелік запитань. Так, запитання журналіста не вважаються анкетою, попри те, що вони є і послідовні, і логічні. Анкета повинна бути адресована багатьом людям (респондентам). Логіка побудови питань в анкеті відповідає цілям дослідження і спрямована на отримання тільки такої інформації, яка дає можливість перевірити певні гіпотези.
Анкета може складатися з трьох частин:
1) вступна частина;
2) основна частина;
3) демографічна (“паспортичка”).
У першій частині анкети нотуються назви організації та установи, яка проводить дослідження, пояснюється мета дослідження, гарантується анонімність відповідей, викладаються правила заповнення анкети, підкреслюються важливість та цінність відповідей респондента.
В основній частині викладаються запитання, які поступово розкривають зміст проблеми. Ця частина анкети за змістом найбільш вагома та складна. Запитання повинні враховувати психологію респондента. Запитання викладають блоками, у чіткій логічній послідовності. Головна мета запитань анкети полягає в тому, щоб зацікавити респондента, включити його поступово в процес співпраці з анкетою. Далі пропонуються запитання складніші, які виявляють соціальні установки та орієнтації респондента, оцінки та судження, які мають прямий стосунок до основної теми дослідження.
У заключній частині тексту анкети пропонуються найбільш інтимні та різного характеру контрольні запитання, мета яких — поглибити та уточнити інформацію, яка була отримана у відповідях на попередні запитання.
За формою питання розрізняються на закриті, відкриті та напівзакриті.
До формулювання питань пред’являється ряд загальних вимог:
- Питання має відповідати темі та завданням дослідження.
- Формулювання питання повинна забезпечити можливість точної відповіді на нього. Приклад невірної постановки питання: «Як зазвичай Ви добираєтеся до роботи » (Респондент може відповісти «швидко», «автобусом», «центральними вулицями» і т.д., не здогадавшись, чим конкретно цікавився дослідник.) Тому, якщо дослідника цікавив вид транспорту, то питання слід було б сформулювати таким чином: «Якими видами транспорту Ви користуєтеся, добираючись до роботи »
- Питання має використовувати мову середовища, в якій проводяться дослідження. Приклад невірного формулювання питання при дослідженнях в середовищі школярів: «Розставте в порядку зменшення привабливості для Вас такі види занять: лекції, семінари, колоквіуми, лабораторні роботи, ділові ігри, тренінги». (Респондент-школяр може не знати більш характерні для вищих навчальних закладів форми занять).
- У закритих питаннях необхідно пропонувати респонденту такі варіанти відповіді, кожен з яких прийнятний у рівній мірі. Приклад невірного формулювання питання і відповідей: «Якою, на Ваш погляд, повинна бути консистенція нового йогурту » Варіанти відповіді: «рідкої, твердої, газоподібної».
- Постановка закритого питання повинна давати можливість вибрати хоча б один пропонований варіант відповіді. Приклад невірного формулювання питання: «Ви віддаєте перевагу мінеральну воду в скляній або поліпропіленової тарі » І відповідей: «Так, ні».
- Послідовність пропонованих варіантів відповіді впливає на їх вибір респондентом. Як правило, варіанти, що стоять на початку запропонованого списку, більш «популярні», ніж ті, що знаходяться в середині і в кінці. Тому одній половині респондентів слід пропонувати одну послідовність можливих відповідей, а інший – зворотний, тобто має бути два варіанти анкети.
- Питання повинні задаватися нейтрально; не допускається, щоб у формулюванні питання проглядалося ставлення дослідників до предмета опитування.
- Питання не повинні бути множинними, тобто не повинні містити в собі кілька питань.