Методологія політичних досліджень (Шпаргалки)
1. Алгоритми вибору трендових моделей для аналізу показників політичного розвитку
2. Бази та банки даних соціально-політичної інформації
3. Верифікація стандартних ігрових стратегій
4. Вибірка: формування, різновиди, особливості
7. Визначення контент-аналізу, основні поняття
8. Визначення смислових одиниць аналізу текстових масивів при контент-аналізі
9. Вимоги до організації і проведення спостереження
10. Відкрите і приховане спостереження: специфіка
11. Внесок Римського клубу у політичне прогнозування
12. Джерела інформації і їх основні типи. Первинні і вторинні дані
13. Досвід імітаційного моделювання в історичній та економічній науках
14. Достоїнства і недоліки застосування методики експертних оцінок
15. Еволюція наукових підходів до осмислення політики від найдавніших часів до сучасності
17. Зміст методології аналізу системної динаміки за Дж.Форрестером
18. Зміст системного підходу до вивчення політики
19. Зміст та структура політичної філософії
20. Змістовна інтерпретація результатів когнітивного картування
21. Імітаційна модель світового розвитку Д. Медоуза
23. Квантифікація і формалізація змістовних моделей політичної статики
24. Кодування і квантифікація смислових одиниць текстового масиву
25. Логіко-інтуїтивні і формалізовані моделі політичних процесів
26. Методологічні засади політичного прогнозування
27. Методологічні принципи вивчення політики
28. Моделювання світової динаміки. Моделі Світ-2 та Світ-3
29. Можливі цілі аналізу кореляцій, аналізу регресій, аналізу трендів (тенденцій)
30. Можливості застосування ігрової стратегії “дилема ув’язненого” у дослідженні політичних процесів
31. Монодисциплінарний і міждисциплінарний інструментарій наукового пошуку
32. Опитування, анкетування, інтерв’ю: процедури, вимоги до використання, пізнавальні можливості
33. Основні етапи застосування процедури івент-аналізу
34. Основні етапи застосування процедури контент-аналізу
35. Основні етапи інформаційно-аналітичної роботи
36. Основні математико-статистичні методи вивчення політичних процесів
37. Основні поняття і процедура застосування когнітивного картування
38. Основні характеристики спрямованого та неспрямованого івент-аналізу
40. Особливості спрямованого і не спрямованого контент-аналізу
41. Особливості узагальнення та інтерпретації результатів івент-аналізу
42. Періодична хаотичність соціально-політичних процесів: синергетична сутність
43. Перспективи розвитку моделювання системної динаміки світових та внутрішніх політичних процесів
44. Події і акції: типологія в івент-аналізі
46. Політична соціологія: визначення та зміст
47. Правила підготовки аналітичних висновків і практичних рекомендацій
48. Проблема верифікації результатів контент-аналізу
49. Прогнозування глобального розвитку у сучасній футурології
50. Процедура складання анкети і вимоги до формулювання питань для опитування
51. Рівні дослідження та рівні узагальнення політики
52. Різновиди методичного змісту імітаційного моделювання
53. Різновиди моделей і їх застосування в політичних дослідженнях
54. Розповсюдження математичних методів дослідження у сфері сучасного гуманітарного знання
55. Синергетичні параметри порядку політичного розвитку суспільств епохи модернізації
56. Стандартні ігрові стратегії. Гра “дилема ув’язненого”. Гра “курча”
57. Сутність імітаційного моделювання процесів
58. Сутність синергетичного відображення світу
60.Сутність, основні типи та напрями політичного прогнозування
61. Теорія хаосу та теорія катастроф