Адміністративні стягнення за порушення митних правил
Адміністративні стягнення за порушення митних правил
Адміністративні стягнення є встановлена державою міра відповідальності за вчинення правопорушення. Вони застосовуються у тих випадках, коли уповноважені органи, в першу чергу митні органи, вже позбавлені можливості іншим чином впливати на порушників митного законодавства, попередити та припинити скоюване ними порушення митних правил.
Ст. 322 МК України містить перелік стягнень, які можуть бути встановлені за порушення митних правил. Це:
– попередження (ст. 324 МК України) – це вид адміністративного стягнення, що полягає у офіційному осудженні особи, визнаної винної у вчинені порушення митних правил і застереженні від вчинення подібних протиправних діянь в подальшому.;
– штраф – це адміністративне стягнення майнового характеру, що полягає у стягненні з правопорушника митно-правової норми певної суми грошових коштів у доход держави.;
– конфіскація товарів – безпосередніх предметів порушення митних правил, товарів із спеціально виготовленими сховищами (тайниками), що використовувалися для приховування безпосередніх предметів порушення митних правил від митного контролю, транспортних засобів, що використовувалися для переміщення безпосередніх предметів порушення митних правил через митний кордон України (далі – конфіскація).
Даний перелік адміністративних стягнень є вичерпним і розширеному тлумаченню не підлягає. Це не просто перелік, а система стягнень, побудована за принципом: від менш суворого – до більш суворого покарання.
Наявність специфічних ознак, притаманних адміністративним стягненням за порушення митних правил, дає можливість їх класифікувати з метою більш змістовного усвідомлення їх сутності, призначення та механізму впливу на правопорушника.
Санкцією митно-правової норми може бути передбачено шість варіантів призначення стягнень, наприклад, ст. 330, 335 МК України передбачають застосування попередження або штрафу, ст. 333, 355 МК України – штрафу, ст. 336, 350 МК України – штрафу або конфіскації, 341 МК України – конфіскації, 345 МК України – штрафу з конфіскацією, а ст. 351, 352 МК України – штрафу з конфіскацією транспортних засобів чи товарів (за певних умов) або конфіскації. Таке різноманіття варіантів санкцій стало можливе за умови того, що законодавець визнав попередження та штраф в якості основного виду стягнення, а конфіскація може застосовуватись як основний і як додатковий вид.
Накладення адміністративного стягнення є одним з найважливіших і найвідповідальніших моментів правозастосовчої діяльності уповноважених органів, адже досягти мети адміністративної відповідальності можливо лише за умови обґрунтованості та справедливості призначуваного покарання. Застосування стягнення не є механічним перенесенням санкції порушеної митно-правової норми в постанову по справі, адже санкції, як правило, є відносно визначеними та альтернативними і розраховані на багаторазовість використання та невизначене коло осіб
При накладенні адміністративного стягнення варто притримуватись двох основних критеріїв:
- об’єктивний, який полягає у тому, що стягнення накладається у відповідності до МК України. При цьому повинні враховуватись особливості вчиненого правопорушення – заподіяна ним шкода майнового та немайнового характеру, суспільна шкідливість;
- суб’єктивний – передбачає оцінку особистих якостей правопорушника, його майновий статус, врахування обставин, що пом’якшують або обтяжують відповідальність за скоєне правопорушення.