Призначення й джерела інформаційно-довідкового забезпечення розслідування злочинів

Призначення й джерела
інформаційно-довідкового забезпечення розслідування злочинів

Важливим сховищем і джерелом
надходження фактичних даних (актуальної криміналістично-значущої інформації) та
різноманітних довідникових відомостей (потенційної криміналістично значущої інформації)
є централізовані обліки, картотеки, колекції, бази даних органів МВС та експертних
установ України, а також допоміжні обліки, відомчі сховища і реєстрацій, довідкова
документація інших установ, організацій та органів.

Раціональне використання актуальної
та потенційної криміналістично значущої інформації, з урахуванням її обсягу й різноманітності,
можливе тільки в межах належного функціонування інформаційно-пошукової системи,
що забезпечує накопичення, опрацювання, збереження і швидкий пошук такої інформації.

Цю систему прийнято називати криміналістичноюю реєстрацією.

Криміналістична реєстрація – це науково розроблені засади
і правила функціонування системи обліків осіб, предметів та інших об’єктів і відомостей
щодо них, які мають криміналістичне значення.

Система реєстрації складається
з підсистем (складових), тобто з певних видів криміналістичних обліків, які різняться
між собою обліковими відомостями, а також способами і формами їх накопичення й систематизації.

Отже, криміналістичний
облік – один із складників інформаційно-довідкової системи (криміналістичної
реєстрації), що характеризується властивою саме йому обліковою криміналістично значущою
інформацією та специфічними способами і формами її накопичення й систематизації.

Від виду криміналістичного
обліку треба відрізняти його форму, тобто спосіб накопичення реєстрованої інформації.

За формою обліки можуть бути
у вигляді:

– карток;

– картотек;

– колекцій;

– альбомів;

– магнітних
стрічок, дисків;

– банків
даних;

– списків,
відеозаписів тощо.

Різноманітні також способи
фіксації криміналістично значущої інформації:

– описовий
(алфавітний, гомеоскопічний, за способом вчинення злочину тощо);

– графічний:
схеми, креслення, профілограми, хроматограми, спектрограми, рентгенограми тощо;

– наглядно-образний
(зображувальний) фотографування, дактилоскопування, зліпки, дактилокарти, фотографії,
мікро-карти, мікрофільми тощо);

– колекційний
(колекціонування): матеріали, речовини, вироби і знаряддя, сліди.

Базується криміналістична
реєстрація на використанні теорії ідентифікації, судової фотографії, дактилоскопії,
словесному портреті та інших наукових даних.

Криміналістичні обліки безпосередньо
не передбачені кримінально-процесуальним законодавством.

Але порядок їх ведення у загальних
рисах визначено вимогами КПК України, що стосуються правил фіксації, вилучення й
зберігання речових доказів, отримання зразків для порівняльного дослідження, залучення
спеціаліста, призначення і проведення експертиз.

Правовою основою кримінальної
реєстрації виступають і закони України «Про міліцію» та «Про оперативно-розшукову
діяльність».

Процедура збору облікових
матеріалів детально регламентується незаконними актами – наказами та інструкціями
МВС України тощо.

Юридичними підставами реєстрації
окремих категорій осіб виступають:

• постанова прокурора, слідчого
чи особи, яка провадить дізнання про обрання щодо конкретної особи запобіжного заходу
– взяття під варту, або постанова про притягнення як обвинуваченого;

• вирок
або ухвала суду;

• постанова
про оголошення розшуку обвинуваченого;

• протокол
затримання підозрюваного.

За існуючим в Україні порядком
можна навести такий перелік об’єктів, що підлягають криміналістичній реєстрації:

– невідомі злочинці, які переховуються
від суду і слідства, від відбуття покарання;

– обвинувачені,
що були заарештовані;

– особи,
затримані за бродяжництво, жебракування;

– особи, які вчинили злочин,
але звільнені у зв’язку з ужиттям заходів громадського виливу або через обставини,
що змінилися;

– засуджені
особи;

– хворі,
які перебувають у лікувальних установах, будинках престарілих, дитячих будинках
і через свій стан не можуть повідомити персонографічні дані;

– невпізнані
трупи осіб, які загинули внаслідок злочинів, нещасних випадків;

– крадена, втрачена, вилучена
і добровільно здана зброя;

– кулі, гільзи, патрони зі
слідами зброї, виявлені на місці події, иерозкритого злочину;

– викрадені
й загублені, а також вилучені у затриманих речі;

– номерні
речі й вироби, пов’язані зі злочинами;

– автотранспортні
засоби, належність яких не встановлена;

– підроблені
документи, виготовлені поліграфічним способом;

– підроблені
грошові знаки (паперові гроші);

– паспорти
– викрадені, втрачені, такі, що належать злочинцям, а також бланки викрадених паспортів;

– пригульна худоба, викрадена
і така, що розшукується;

– факти
розкрадання вантажів на залізничному транспорті;

– способи
вчинення злочинів, які залишилися нерозкритими та ін.