Поняття і завдання криміналістичної тактики

Поняття і завдання криміналістичної
тактики, її джерела та співвідношення з кримінальним процесом

Поняття «криміналістична тактика»
та «слідча тактика» хоча й ототожнюються деякими криміналістами, однак вони нерівнозначні.

Криміналістична
тактика – це розділ криміналістики, який становить собою систему положень і практичних рекомендацій
з організації та планування розслідування й визначення оптимальної лінії поведінки
осіб, які здійснюють розслідування з урахуванням їх відносин та взаємодії з іншими
учасниками розслідування на основі норм і принципів кримінального процесу.

Криміналістична тактика вивчає
тактику діяльності всіх учасників розслідування – слідчого, прокурора, працівників
органів дізнання, спеціаліста, експерта, громадських помічників, обвинуваченого,
підозрюваного, потерпілого, свідка та ін.

Слідча
тактика – це галузь криміналістики, яка містить систему наукових положень і рекомендацій
щодо організації та планування розслідування й тактики слідчих дій. Це поняття значно
вужче, ніж перше, тому більш точно визначає призначення тактики – служити розслідуванню
злочинів, яке здійснюють органи досудового слідства та дізнання.

Слідчу тактику визначають
як лінію поведінки слідчого, дії, вибір їх послідовності та умов виконання найбільш
доцільних тактичних прийомів і слідчих дій у певних ситуаціях.

Головне завдання криміналістичної
тактики полягає в сприянні більш ефективної організації криміналістичної діяльності
згідно з цілями розслідування.

Окремим завданням слідчої
тактики є розроблення найбільш ефективних тактичних прийомів на основі використання
сучасних наукових даних, узагальнення слідчої та судової практики.

Науковими джерелами криміналістичної
тактики виступають сучасні досягнення філософії, логіки, психології, науки управління,
інформатики та обчислювальної техніки, теорії ігор, прийняття рішень та інших галузей
знань.

Практичні джерела криміналістичної
тактики – це матеріали судово-слідчої практики, звідки криміналістична тактика переймає
ідеї, які потребують наукового обґрунтування.

Не менш важливим практичним
джерелом криміналістичної тактики є також оперативно-розшукова практика з розкриття
злочинів та діяльності органів дізнання на досудовому слідстві.

Криміналістична тактика тісно
пов’язана з іншими розділами криміналістики — криміналістичною технікою та методикою
розслідування злочинів. Тактика провадження тих або інших процесуальних дій змінюється
залежно від характеру задіяних засобів та прийомів криміналістичної техніки. Криміналістична
тактика щодо методики є первісною базою.

З юридичних наук криміналістична
тактика тісно пов’язана з кримінальним процесом. Так як розробка положень криміналістичної
тактики, що ведеться, для практики боротьби зі злочинністю, повинна враховувати
процесуальні форми цієї боротьби, а результати такої розробки (прийоми та рекомендації)
– повинні відповідати принципу їхньої допустимості в кримінальному судочинстві.
Тому криміналістична тактика розвивається у відповідності з положеннями кримінально-процесуальної
науки, та теорією доказів у цілому.