Огляд предметів і документів

Огляд предметів і документів

Слідчий огляд предметів

Огляд предметів має місце
тоді, коли вони виявляються не під час огляду місця події, а під час проведення
інших слідчих чи процесуальних дій.

Перша згадка про виявлені
предмети, які, ймовірно, мають значення для розслідуваної справи, робиться у відповідному
протоколі конкретної слідчої дії: обшуку, виїмки, допиту (коли предмети пред’являються
допитуваною особою) тощо.

У цих протоколах зазначаються
лише загальні ознаки цих предметів, без їх детального опису, бо це – завдання іншої
слід­чої дії – слідчого огляду, інакше матиме місце поєднання в одній двох самостійних
слідчих дій, що є недопустимим.

Про огляд об’єктів, зокрема
предметів, під час огляду місця події вже йшлося; виникає потреба зупинитись на
особливос­тях огляду предметів у межах самостійної слідчої дії – різнови­ду слідчого
огляду – огляду предметів.

Огляд предметів починається
з вивчення їхнього загального вигляду.

У ході огляду з’ясовується
й фіксується:

– найменування предмета;

– призначення предмета, у
разі потреби – правила користу­вання ним;

– зовнішній
вигляд;

– розміри
в усіх вимірах;

– матеріал,
із якого виготовлено предмет;

– особливості
предмета;

– дефекти
предмета, упаковка тощо;

– ознаки, що вказують на зв’язок
предмета із розслідуваною подією.

Під час огляду предмета (предметів)
слідчий повинен зосе­редити свої зусилля на відшуканні тих слідів і ознак, які згодом
можуть стати об’єктами експертного дослідження, і строго до­тримуватися правил поводження
з предметами, щоб забезпечи­ти їхню цілісність і доказову силу.

Оглядані предмети фотографуються,
а в разі потреби може бути складена схема із зазначенням слідів, що є на ньому.

Огляд документів

Огляд документів має своїм
завданням виявлення й фіксацію таких їхніх ознак, які надають документам значення
або речових доказів, або власне документів – у такому разі увага зосереджу­сться,
крім іншого, на встановленні викладеної в них інформації про обставини й факти,
що мають значення для справи.

Іншими словами, огляд залежить
від того, чи буде документ мати у справі значення речового доказу, чи матиме значення
до­кумента.

Коли документ буде власне
документом як джерелом дока­зів, тоді слідчого цікавить лише його зміст і до справи
він може не долучатися (наприклад, бухгалтерська книга із записом, що мас значення
для розслідування справи).

У такому разі в протоколі,
після загального описання доку­мента, відображаються обставини, що мають значення
для справи.

Загальне описання – це:

– що
являє собою документ, якого оглядають;

– у
кого і де він зберігався;

– походження документа, від
кого він надійшов або як опи­нився у справі.

Якщо документ має значення
речового доказу, він цікавить слідчого сам собою цілком і є незамінним.

Під час опису документа –
речового доказу з’ясовуються й описуються:

– найменування
документа;

– призначення;

– зовнішній
вигляд;

– всі
наявні реквізити;

– ознаки
підроблення (якщо такі є).

У ході огляду використовуються
необхідні технічні засоби, допомога спеціалістів.

У будь-якому випадку документ
фотографується.

Документи – речові докази
необхідно долучити до справи.

Документи недопустимо підшивати,
робити на них певні за­мітки, додаткові перегини.

Зазвичай документ вкладається
в конверт, дещо більший за розміром, який своїм вільним краєм підшивається до справи.